Чи може кількість цукру, яку людина споживає ще до народження та в перші роки життя, впливати на її психічне здоров’я через десятиліття? Дослідження, засноване на історичному досвіді Великої Британії, виявило зв’язок між обмеженням цукру в ранньому віці та нижчим ризиком тривожності й депресії в дорослому житті.
Під час Другої світової війни та в повоєнні роки у Великій Британії діяла система нормування продуктів, яка обмежувала кількість цукру, доступного для придбання. Коли ці обмеження скасували у вересні 1953 року, споживання цукру різко зросло. Така зміна створила можливість дослідити, чи пов’язані особливості харчування на початку життя з віддаленими наслідками для здоров’я.
У роботі, опублікованій у журналі General Psychiatry, науковці проаналізували дані 66 223 учасників британського біобанку UK Biobank, народжених поблизу моменту скасування нормування. У людей, які зазнали обмежень у ранньому віці, ризик тривожності в дорослому житті був на 17% нижчим, а депресії — на 14% нижчим порівняно з тими, хто такого впливу не мав.
Історичне нормування як природний експеримент
Дослідники скористалися тим, що після скасування нормування споживання цукру зросло, тоді як доступність інших продуктів залишалася відносно стабільною. Це дало змогу порівняти людей, які на початку життя мали різну тривалість впливу обмежень.
Тривалість такого впливу визначали за датою народження та моментом скасування політики. Вона могла охоплювати лише період до народження або тривати приблизно до дворічного віку дитини.
Однак дослідники не мали індивідуальних записів про харчування матерів і дітей. Вони оцінювали вплив державної політики, а не фактичну кількість цукру, яку споживала кожна людина. На результати могли впливати й інші чинники, зокрема особливості харчування матері. Тому дослідження не доводить, що саме обмеження цукру спричинило відмінності в психічному здоров’ї.
Найсильніший зв’язок — за тривалого впливу обмежень
Найвиразніші результати отримали для людей, які зазнавали нормування протягом перших 1000 днів від зачаття. Цей період охоплює вагітність і приблизно перші два роки після народження.
Порівняно з учасниками без раннього впливу обмежень, у цій групі відносний ризик тривожності був приблизно на 24% нижчим, а депресії — на 21%. Загалом аналіз показав тенденцію: що довше людина зазнавала нормування на початку життя, то сильнішим був зв’язок із нижчим ризиком цих станів.
Відрізнявся і час появи перших зафіксованих діагнозів. У людей, які зазнали обмежень протягом усіх перших 1000 днів, перший запис про діагноз тривожності з’являвся приблизно на два роки пізніше, а депресії — на чотири роки пізніше, ніж у тих, хто не зазнавав такого впливу. Важливо, що йдеться саме про час появи діагнозу в медичних записах, а не обов’язково про початок симптомів.
Як раннє харчування може впливати на психіку
Автори припускають, що харчування під час вагітності та в перші роки життя потенційно може впливати на подальше психічне здоров’я через регуляцію стресу, запальні процеси та розвиток мозку. Ці можливі механізми ґрунтуються на попередніх дослідженнях, але в межах аналізу UK Biobank їх безпосередньо не перевіряли.
Щоб з’ясувати, наскільки раннє споживання цукру пов’язане з психічним здоров’ям упродовж життя, потрібні подальші дослідження з індивідуальними даними про харчування та залученням інших груп населення. Нинішні результати вказують на цікавий зв’язок, але поки не дають підстав стверджувати, що обмеження цукру в дитинстві саме по собі захищає від депресії чи тривожності.