Фізичні вправи зміцнюють серце, але їхній вплив може бути значно ширшим, ніж вважалося раніше. Дослідники з Брістольського університету у Великій Британії виявили, що регулярні аеробні тренування змінюють структуру нервових клітин, які беруть участь у регуляції серцевої діяльності. При цьому зміни помітно відрізнялися залежно від того, з якого боку тіла розташовані нервові вузли.
Результати дослідження опублікували в журналі Autonomic Neuroscience. Експерименти проводили на щурах, тому поки невідомо, чи відбуваються аналогічні процеси в людей. Проте відкриття може допомогти краще зрозуміти роботу нервової системи серця та в майбутньому вдосконалити лікування деяких серцево-судинних порушень.
Як фізичні вправи змінюють нерви серця
Роботу серця контролює, зокрема, вегетативна нервова система. Вона автоматично регулює частоту серцебиття та інші життєво важливі процеси. Одну з ключових ролей у цьому відіграють зірчасті нервові вузли, розташовані з обох боків у ділянці нижньої частини шиї та верхньої частини грудної клітки.
Ці структури передають сигнали, які впливають на роботу серця, зокрема допомагають прискорювати серцебиття під час фізичного навантаження або стресу.
Щоб з’ясувати, як тренування впливають на ці нервові центри, науковці дослідили щурів, які протягом 10 тижнів виконували помірні аеробні вправи. До роботи також долучилися дослідники з Університетського коледжу Лондона та бразильських університетів. За допомогою тривимірного аналізу тканин команда вивчила кількість, розміри та розподіл нервових клітин у зірчастих вузлах.
Чому правий і лівий боки відреагували по-різному
Найпомітніші відмінності стосувалися кількості та розмірів нейронів. У тренованих щурів у правому нервовому вузлі виявили приблизно вчетверо більше нейронів, ніж у лівому. Така картина відрізнялася від тієї, яку спостерігали в тварин без тренувань.
Зміни розмірів клітин також відбувалися неоднаково. Нейрони зліва майже подвоїлися за розміром, тоді як справа стали дещо меншими.
Це свідчить, що регулярна фізична активність може перебудовувати нервові структури, які контролюють серце, причому характер змін залежить від їхнього розташування. Водночас самі структурні відмінності ще не пояснюють, як саме змінюється робота серця після тренувань.
Чи допоможе відкриття лікувати аритмію
Дослідники вважають, що результати можуть мати значення для лікування станів, пов’язаних із надмірною активністю нервових сигналів до серця. Серед них — деякі порушення серцевого ритму, окремі форми стенокардії та синдром такоцубо, який іноді називають синдромом розбитого серця. Останній може виникати після сильного емоційного або фізичного стресу.
У певних випадках лікарі застосовують блокади зірчастих нервових вузлів або процедури денервації, щоб зменшити вплив конкретних нервових шляхів на серце. Якщо подібні відмінності між правим і лівим вузлами підтвердяться в людей, це потенційно допоможе точніше обирати підходи до лікування.
Наступний етап досліджень — з’ясувати, як виявлені зміни впливають на роботу серця під час відпочинку та навантаження, а також перевірити, чи спостерігається така закономірність в інших тварин і людей.
Поки що відкриття не змінює практичних рекомендацій щодо фізичної активності й не доводить, що тренування самі по собі лікують аритмію. Однак воно відкриває новий напрям досліджень того, як регулярні вправи впливають не лише на серцевий м’яз, а й на нервову систему, яка ним керує.