Видання Science Alert з посиланнями на наукові дослідження спробувало пояснити, чому деяким людям справді важче бути щасливішими, ніж іншим.
Згідно з одним дослідженням 2005 року, 50% «людського щастя» визначається генами, 10% — обставинами та 40% — тим, що людина робить сама. Ці цифри чимало критикувалися. Але протягом десятиліть вчені проводили дослідження з близнюками і встановили, що 40-50% варіативності в рівні щастя все ж таки пояснюється генами. Однак ці цифри припускають, що близнюки проживають майже однакове життя, що насправді неможливо.
У відповідь на критику на адресу статті 2005 року ті ж автори написали нову статтю в 2019 році, в якій було представлено тонший підхід до впливу генів на щастя. Автори визнали, що довкілля може проводити генетичні передумови. Гени впливають на поведінку, а й поведінка може змінювати експресію генів. Наприклад, коли майбутні матері голодували, у їхніх немовлят відбувалися генетичні зміни, пригнічувалося вироблення чинника зростання. В результаті діти народжувалися менше за вагою та із захворюваннями.
Що ж до щастя, то деякі люди можуть бути більш чутливими до оточення, ніж інші. Тому, відвідуючи семінар з благополуччя або читаючи книгу з позитивної психології, вони можуть опинитися під впливом цього всього і зазнають більше змін порівняно з іншими.