Землетрус неможливо точно передбачити за часом — принаймні поки що. Але вчені з Каліфорнійського університету в Ріверсайді знайшли спосіб визначати місця на розломах, де роками накопичується небезпечна напруга.
І найцікавіше — під час перевірки метод вказав саме на ту ділянку Камчатської зони субдукції, де згодом стався потужний землетрус.
Земля подає сигнал задовго до катастрофи
Тектонічні плити можуть роками залишатися майже нерухомими, поступово накопичуючи напругу. Поверхня при цьому ледь помітно деформується — і ці зміни можна зафіксувати за допомогою GPS.
Дослідники створили алгоритм, який аналізує такі рухи та визначає частини розломів, що залишаються «заблокованими». Саме в цих ділянках може накопичуватися величезна кількість енергії.
Особливо важливими є зони субдукції, де одна тектонічна плита занурюється під іншу. Саме тут виникають одні з найпотужніших землетрусів на планеті, здатні спричиняти руйнівні цунамі.
Камчатка стала головною перевіркою
Вчені заздалегідь визначили заблоковану ділянку під Камчатським півостровом. Коли там стався великий землетрус, його розрив припав саме на область, де модель показувала накопичення деформації.
Це не означає, що науковці навчилися говорити: «землетрус станеться завтра». Їхній метод поки що не визначає точний час події та не може передбачити силу майбутнього цунамі. Але можливість звузити пошук до конкретних небезпечних ділянок може стати дуже важливою для довгострокового планування.
Один і той самий регіон — різні наслідки
Дослідження також показало цікаву деталь. Камчатка переживала гігантські землетруси і в 1952, і у 2025 році, проте остання подія спричинила значно менше цунамі. Ймовірно, під час нового землетрусу наймілкіша частина розлому змістилася не так сильно, як у 1952 році. Це ще раз показує, наскільки складною може бути поведінка великих розломів.
Метод перевірять по всьому світу
Команда вже застосовує алгоритм до інших небезпечних зон у Японії, Мексиці, Новій Зеландії та на північному заході Тихого океану. Дослідники також хочуть перевірити, чи допоможе подібний підхід краще оцінювати ризики для розломів Каліфорнії.
Однак є проблема: найнебезпечніші ділянки часто лежать під океаном, де значно менше GPS-даних. Тому вченим потрібні нові методи спостереження, зокрема прилади на морському дні та супутникові вимірювання.
Це ще не прогноз землетрусів
Нове відкриття не дає можливості назвати точну дату наступної катастрофи. Зате воно може допомогти відповісти на інше, не менш важливе питання: де саме варто очікувати найбільшої небезпеки.
А це вже може змінити підхід до будівництва, моніторингу та підготовки міст у сейсмічно активних регіонах. Вчені наголошують: навіть якщо технології прогнозування стануть набагато точнішими, підготовка до землетрусів усе одно залишатиметься найнадійнішим захистом.