Звичайні ягоди можуть приховувати речовину, яка змінює те, як м’язові клітини поводяться із жиром. Японські дослідники виявили, що птеростильбен — природна сполука з чорниці, винограду та інших ягід — може допомагати м’язовим клітинам не накопичувати зайві жири, а активніше їх розщеплювати.
Поки що це не означає, що жменя чорниці автоматично запустить жироспалювання в організмі. Експеримент проводили на культивованих клітинах м’язів мишей. Проте механізм, який вдалося виявити, зацікавив учених.
Проблема може ховатися всередині м’язів
Коли ми говоримо про зайвий жир, зазвичай думаємо про жирову тканину під шкірою. Але ліпіди можуть накопичуватися і безпосередньо всередині скелетних м’язів. Таке явище називають міостеатозом. Його можуть посилювати малорухливий спосіб життя, харчування з високим вмістом жиру та старіння.
Надлишок жирових крапель усередині м’язових клітин здатен заважати нормальному обміну речовин. Зокрема, організму стає складніше ефективно використовувати глюкозу та жирні кислоти. У довгостроковій перспективі це може бути пов’язано з розвитком інсулінорезистентності. Саме тому вчені шукають способи змусити м’язові клітини ефективніше утилізувати накопичені ліпіди.
У центрі уваги опинилася речовина з ягід
Команда японських дослідників під керівництвом доцента Таккадзу Мітані із Shinshu University перевірила різні природні сполуки, які містяться в харчових продуктах. Серед них особливо виділився птеростильбен — поліфенол, який зустрічається, зокрема, у чорниці, винограді та інших ягодах.
Дослідники протестували речовини на культивованих м’язових клітинах мишей C2C12. Їх цікавило, чи можуть ці сполуки зменшити накопичення жиру, не порушуючи нормальний розвиток самих клітин. Птеростильбен показав найпомітніший ефект.
Клітини не просто накопичували менше жиру
Найцікавіше стало зрозуміло під час подальших експериментів. Виявилося, що птеростильбен не просто заважає жирним кислотам потрапляти в м’язові клітини. Натомість у клітинах зросли ознаки активного розщеплення вже накопичених жирів.
Одним із показників цього процесу стало збільшення виділення гліцеролу — речовини, яка утворюється під час розщеплення запасених жирів. Одночасно активніше працювали гени, пов’язані з окисненням жирних кислот. Це означає, що клітини, ймовірно, отримували додаткову можливість використовувати накопичені ліпіди як джерело енергії. Але справжня несподіванка чекала науковців далі.
Вчені знайшли «захисника» важливого білка
У центрі механізму опинився білок PPARδ, який відіграє важливу роль у регуляції жирового обміну. Коли його активність підвищується, клітини краще використовують жирні кислоти для отримання енергії та менше схильні накопичувати ліпіди. Дослідники очікували побачити пряме активування цього рецептора. Але птеростильбен, схоже, діє інакше.
Замість безпосереднього «вмикання» PPARδ сполука допомагає зберегти більшу кількість самого білка всередині клітини. Вона уповільнює його руйнування через убіквітин-протеасомну систему. У результаті PPARδ довше залишається доступним для роботи, посилюючи активність генів, пов’язаних із метаболізмом жирів.
Чи означає це, що чорниця допоможе схуднути?
Ось тут варто пригальмувати з висновками. Дослідження не показало, що вживання чорниці або птеростильбену призводить до схуднення людини. Експерименти проводилися на клітинах мишей у лабораторних умовах.
Поки невідомо, чи працюватиме такий самий механізм у живому організмі, яка кількість птеростильбену була б необхідною і чи можна отримати подібний ефект просто з їжі. Також ще належить перевірити безпеку та ефективність речовини в організмі тварин і, зрештою, людей.
Але відкриття може мати ширше значення
Попри всі обмеження, японські дослідники вважають результат важливим не лише через сам птеростильбен. Їхня робота показує потенційно новий підхід: замість пошуку речовин, які безпосередньо активують PPARδ, можна шукати природні сполуки, здатні стабілізувати цей білок і не давати йому швидко руйнуватися.
У майбутньому такий підхід може допомогти у створенні функціональних продуктів або інших стратегій, спрямованих на метаболізм м’язової тканини. Але до реального продукту чи лікування поки далеко.
Чорниця справді містить цікаву молекулу, а м’язові клітини мишей відреагували на неї досить незвично. Та тепер головне питання — чи повториться цей ефект у живому організмі. Саме на нього мають відповісти наступні дослідження.