Нові дослідження свідчать: нерегулярний режим сну може бути набагато небезпечнішим для здоров’я, ніж просто недосип. Увага до лише тривалості нічного відпочинку більше не достатня — важливішими виявились сталість часу засинання, стабільність добових ритмів і узгодженість режиму дня.
Міжнародна команда вчених, яку очолювали дослідники з Пекінського університету та Військово-медичного університету Китаю, провела масштабний аналіз даних 88 461 дорослого учасника британського біобанку UK Biobank. Протягом майже семи років за допомогою актіграфії — методу фіксації рухів під час сну — учені спостерігали за фізіологічними параметрами, пов’язаними з якістю відпочинку. Результати опубліковано в журналі Health Data Science.
Дослідження охопило зв’язки між сном і розвитком 172 захворювань, серед яких виявлено тісну кореляцію у 92 випадках. Зокрема, погані звички сну — такі як пізнє засинання, зміщення режиму, порушення циркадних ритмів — можуть пояснювати понад 20% ризику виникнення деяких із цих захворювань. Наприклад, лягати спати після 00:30 пов’язано з у 2,57 раза вищим ризиком розвитку цирозу печінки. А низький показник стабільності добових ритмів (interdaily stability) асоціюється із 2,61-кратним підвищенням ризику виникнення гангрени.
Це дослідження також кидає виклик поширеному уявленню про шкідливість «надто довгого сну». Хоча в минулому суб’єктивні опитування пов’язували сон тривалістю понад 9 годин із підвищеним ризиком інсульту та серцево-судинних захворювань, об’єктивні вимірювання показали інше. Так, значна частка «довгосплячих» насправді спала менше ніж 6 годин, плутаючи час перебування в ліжку з фактичним часом сну.
Професор Шенфен Ван, один із провідних авторів роботи, підкреслює: сучасне визначення якісного сну потребує перегляду. Недостатньо рахувати лише години — регулярність, сталість і ритмічність відпочинку мають не менше значення. Порушення сну чинять системний вплив на фізіологічні процеси, зокрема на запальні шляхи, що може бути біологічною основою зв’язку з хронічними хворобами.
Результати також були підтверджені на прикладі американських вибірок, а в подальших етапах команда планує вивчити причинно-наслідкові зв’язки та оцінити ефективність сномодульованих інтервенцій у профілактиці хронічних захворювань. Усе це підкреслює нову парадигму в підходах до сну: здоровий режим — це не лише скільки, а коли та наскільки стабільно.