Марс, який колись був багатою на воду та більш динамічною планетою, сьогодні нагадує посушливу пустелю. Загадка того, чому Червона планета втратила більшість своєї води, довгі десятиліття хвилювала вчених. І тепер нове дослідження, опубліковане 2 лютого 2026 року в журналі Communications Earth & Environment, зробило важливий крок до її розгадки. Виявилося, що невеликі локальні пилові бурі, які раніше вважалися несуттєвими, насправді можуть серйозно впливати на атмосферу Марса та сприяти втраті води.
Невелика буря — великий вплив
Пилові бурі — звичне явище в атмосфері Марса, але їхній вплив на водний баланс планети раніше недооцінювали. Нове дослідження, проведене фахівцями з Інституту астрофізики Андалусії та Токійського університету, показало, що навіть короткі регіональні бурі можуть переносити воду на великі висоти, де її легше втратити у космос.
«Наші результати показують, що такі бурі впливають на еволюцію клімату планети і відкривають новий шлях до розуміння того, як Марс втратив більшість своєї води», — пояснює Адріан Брінес, співавтор дослідження.
Це відкриття змушує переосмислити роль невеликих бур, які, як виявилось, можуть робити вклад у випаровування води на довгі часові проміжки не менший, ніж великі планетарні бурі, що трапляються переважно влітку на південній півкулі Марса.
Вода піднімається вгору
Ключовий результат дослідження стосується аномального підвищення вмісту водяної пари під час північного літа на Марсі. У 37-му марсіанському році (2022–2023 за Землею) сильна локальна буря підняла концентрацію водяної пари в середній атмосфері планети в десять разів більше, ніж зазвичай. Такі явища раніше не спостерігали, що змушує переглянути моделі марсіанського клімату та втрати води.
«Це відкриття додає ще один важливий фрагмент у складну картину того, як Марс втрачає воду протягом мільярдів років», — додає Шохей Аокі, співавтор дослідження.
Втеча водню — прямий показник втрат
Коли молекули води розпадаються в атмосфері, водень може покидати планету. Після локальної бурі вчені зафіксували підвищення концентрації водню у верхніх шарах атмосфери в 2,5 рази більше, ніж у попередні роки. Це свідчить про суттєву втрату води.
«Навіть короткі, але інтенсивні події можуть мати значний вплив на клімат Червоного світу», — підсумовує Аокі.
Нове бачення марсіанського клімату
Це дослідження не лише пояснює механізми втрати води, а й дає цінні відомості про розвиток клімату Марса. Виявляється, планета могла переживати більш часті та інтенсивні погодні явища, ніж вважалося раніше, що прискорювало втрату води та формування сучасного сухого ландшафту.
Знання про роль локальних бур відкриває нові горизонти для вивчення минулого Марса та пошуку слідів життя. Крім того, воно підкреслює важливість детального моніторингу пилових бур під час майбутніх марсіанських місій.