Стрес під час вагітності може змінювати роботу імунної системи плаценти та впливати на активність генів у мозку плода. Такого висновку дійшли дослідники з Медичного центру Університету штату Огайо, які вивчили реакції на стрес і імітацію вірусної інфекції. Основну частину експериментів провели на мишах, а результати додатково зіставили з аналізом 20 людських плацент.
Дослідження опублікували 7 жовтня 2026 року в журналі Molecular Psychiatry. Воно допомагає краще зрозуміти, як стан організму матері може бути пов’язаний із процесами розвитку мозку дитини, але не доводить, що стрес безпосередньо спричиняє певні порушення в дітей.
Як стрес змінював роботу плаценти
Плацента не лише забезпечує плід поживними речовинами та киснем. Вона також бере участь в обміні гормональними й імунними сигналами між матір’ю та плодом, впливаючи на умови розвитку.
У першій частині експерименту вагітних мишей щодня на дві години поміщали в невеликі вентильовані контейнери, створюючи контрольовану стресову ситуацію. Процедуру повторювали протягом семи днів.
Аналіз понад 27 тисяч клітин плаценти показав, що стрес змінював активність генів, пов’язаних з імунним захистом. У багатьох імунних клітинах знизилася активність генів інтерферонового сигналювання — механізму, який допомагає організму реагувати на віруси. Водночас у нейтрофілах, різновиді білих кров’яних клітин, посилилася активність деяких генів, пов’язаних із запаленням.
При цьому дослідники не виявили суттєвих змін у загальному співвідношенні основних типів клітин плаценти. Відмінності стосувалися передусім їхньої активності.
Противірусна відповідь стала слабшою
На наступному етапі вчені використали молекулу, яка імітує деякі реакції організму на вірусну інфекцію. Це був експериментальний спосіб активувати імунну систему, а не зараження тварин справжнім вірусом.
У мишей, які зазнали стресу, рівень інтерферону бета в крові після такої стимуляції був приблизно на 81% нижчим, ніж у тварин без попереднього стресу. У плаценті також спостерігалася ослаблена активація частини противірусних генів.
Це свідчить про те, що тривалий стрес у межах експерименту змінював реакцію материнського організму на імунний подразник. Однак результати не означають, що стрес під час вагітності обов’язково призводить до інфекцій або послаблення імунітету в людей.
Які зміни виявили в мозку плода
Дослідники також проаналізували активність генів у мозку плодів мишей. Виявилося, що стрес і стимуляція імунної системи впливали на деякі однакові групи генів, але в протилежних напрямках.
Ці групи пов’язані, зокрема, з копіюванням і відновленням ДНК, утворенням білків та формуванням зв’язків між нервовими клітинами. На думку авторів, результати можуть відповідати різним змінам у темпах дозрівання клітин мозку. Проте безпосередньо передчасне дозрівання нервових клітин у цьому дослідженні не вимірювали — такий висновок ґрунтується на інтерпретації генетичних сигналів.
Що показали людські плаценти
У невеликому додатковому дослідженні 20 людських плацент учені виявили зв’язок між рівнем стресу, про який повідомляли учасниці під час вагітності, та активністю певних груп генів. Деякі з цих змін нагадували результати експериментів на мишах.
Однак вибірка була невеликою, а дослідження не відстежувало подальший розвиток дітей. Тому поки що неможливо встановити, чи пов’язані виявлені генетичні зміни з конкретними наслідками для здоров’я.
Надалі команда планує дослідити, чи можна захистити розвиток мозку плода, впливаючи на окремі імунні та метаболічні процеси в плаценті. Для цього знадобляться нові експерименти та масштабніші дослідження за участю людей.