Старіння — це процес, який не є однаковим для всіх. Одні люди зберігають міцне здоров’я набагато довше, інші ж стикаються з раннім занепадом. Команда з Школи геронтології Леонарда Девіса при Університеті Південної Каліфорнії з’ясувала одну з ключових причин такої різниці — освіту.
Дослідження показало, що американці з нижчим рівнем освіти старіють швидше, ніж ті, хто має вищу освіту. І розрив між цими групами за останні три десятиліття майже подвоївся.
Календарний вік говорить нам лише про кількість прожитих років, але не відображає справжнього стану здоров’я. Для цього науковці користуються поняттям біологічного віку, який враховує роботу органів, стійкість систем організму та накопичені пошкодження. Він визначається за низкою показників, серед яких тиск, функція нирок, рівень холестерину, запалення та інші маркери.
Саме тому двоє людей, яким по 65 років, можуть мати абсолютно різний біологічний вік. Один організм може виглядати як у 55-річного — зі здоровими органами й низькими ризиками хвороб, тоді як інший відповідатиме профілю 75-річного, із підвищеною вразливістю до недуг та інвалідності.
Автори роботи наголошують, що біологічний вік відображає реальне старіння організму й дозволяє прогнозувати, хто залишатиметься здоровим довше, а хто може швидше зіткнутися з хворобами.
У дослідженні брали участь американці віком від 50 до 79 років у два часові періоди: наприкінці 1980-х – на початку 1990-х і в 2015–2018 роках. Загальна картина показала певні покращення для всіх груп, проте найбільший прогрес відзначили у тих, хто мав вищу освіту. Якщо на початку розрив між тими, хто не закінчив середню школу, та випускниками коледжів становив близько одного року біологічного віку, то у новіші часи він зріс майже до двох років.
Науковці пояснюють, що освіта впливає на всі сфери життя: від доступу до роботи й рівня доходів до умов проживання та можливостей отримати якісну медичну допомогу. Крім того, вона формує поведінкові звички — більш освічені люди рідше курять, частіше займаються спортом і загалом уважніше ставляться до здоров’я.
Дослідження враховувало фактори куріння, ожиріння та прийому ліків, але навіть після цього освіта залишалася головним чинником, що визначав швидкість старіння. Автори підкреслюють, що йдеться не лише про особистий вибір, а й про соціальний виклик: нерівність в освіті безпосередньо впливає на нерівність у здоров’ї.
Тривожним є й той факт, що люди з нижчим рівнем освіти не лише живуть менше, а й проводять більше років у хворобах та з обмеженнями, що створює додатковий тиск на сім’ї, громади та систему охорони здоров’я.
Хоча всі групи показали покращення у біологічному старінні, темпи були різними. Освічені американці виграли найбільше, тоді як менш освічені відставали. Додатковим викликом стає зростання рівня ожиріння у всіх групах, що може звести нанівець досягнутий прогрес.
Учені наголошують: старіння — це не лише питання генів чи особистих звичок. Воно також відображає соціальні умови, зокрема рівень освіти, що відкриває або закриває можливості протягом життя. Без цілеспрямованої політики та інвестицій у рівний доступ до освіти розрив у тому, як саме старіють різні групи американців, і надалі зростатиме. Результати роботи були опубліковані в журналі Demography.