Новий перепис чубатих пінгвінів у Новій Зеландії виявив несподівану різницю між двома популяціями одного виду. На островах Баунті чисельність птахів залишається стабільною щонайменше 25 років, тоді як на островах Антиподів вона з 1995 року скоротилася більш ніж на 40%.
Дослідження опублікували в журналі PLOS ONE. Команда під керівництвом доктора Томаса Маттерна з Університету Отаго використала дрони, щоб у 2022–2024 роках обстежити всі відомі місця гніздування виду. Це перший комплексний перепис обох острівних популяцій.
Маленькі острови — майже стільки ж пінгвінів
Чубаті пінгвіни розмножуються лише на двох віддалених архіпелагах приблизно за 800 кілометрів на південний схід від Південного острова Нової Зеландії. Результати підрахунку здивували дослідників. На островах Баунті, площа яких становить лише близько 50 гектарів, нарахували приблизно 27 800 гніздових пар. На значно більших островах Антиподів — близько 29 800 пар. Попри те, що другий архіпелаг приблизно у 40 разів більший, чисельність пінгвінів там майже не перевищує показник Баунті.
Ще помітнішою виявилася різниця в динаміці популяцій. Порівняння з історичними даними від середини 1990-х років показало, що на островах Баунті кількість птахів практично не змінилася. Натомість популяція Антиподів втратила понад дві п’ятих своєї чисельності.
Хижаки, шторми та нестача захисту
Одним із можливих пояснень скорочення популяції на Антиподах дослідники вважають посилення тиску з боку поморників — місцевих морських птахів, які полюють на яйця та пташенят пінгвінів. Коли колонії зменшуються, птахам стає складніше захищатися спільними зусиллями. Через це хижакам легше нападати на гнізда, а самі колонії можуть розпадатися на менші групи.
Ситуацію, ймовірно, ускладнило скорочення популяції східних скельних пінгвінів. У другій половині XX століття їхня чисельність різко впала, і тепер на Антиподах залишилося менш ніж 1000 гніздових пар. Співавтор дослідження Клеменс Пютц припускає, що після зникнення значної частини цих птахів поморники могли частіше полювати на яйця та пташенят чубатих пінгвінів.
Додаткову загрозу становлять сильні шторми. Вони спричиняють зсуви ґрунту, руйнують місця гніздування та роблять колонії вразливішими.
Чому дві популяції мають різні перспективи
Відмінності можуть бути пов’язані й зі способом життя пінгвінів поза сезоном розмноження. Птахи з островів Антиподів мігрують далеко — до зони Антарктичного полярного фронту. Натомість мешканці островів Баунті залишаються ближче до місць гніздування, де води можуть бути спокійнішими, а корм — доступнішим.
Отже, дві популяції одного виду можуть зазнавати зовсім різного впливу навколишнього середовища.
«Пінгвін Шредінгера» та проблема охорони виду
Дослідники назвали ситуацію «пінгвіном Шредінгера» — за аналогією з відомим уявним експериментом у фізиці. Якщо оцінювати вид загалом, можна не помітити, що одна його популяція стабільна, а інша швидко скорочується.
Чубатий пінгвін належить до чотирьох видів пінгвінів, які мають статус «під загрозою зникнення» у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи. Водночас цей статус спирається на оцінки чисельності, зроблені ще в 1970-х роках і, за словами дослідників, суттєво завищені.
Якщо об’єднати обидві популяції в одну оцінку, загальний статус виду може покращитися до категорії «вразливий». Але така зміна приховає різке скорочення чисельності на Антиподах і може послабити увагу до захисту островів Баунті — ймовірно, останнього надійного осередку виду.
Науковці наголошують: природоохоронні рішення мають враховувати стан окремих популяцій, а не лише загальну чисельність виду. Серед потенційних загроз для пінгвінів на Баунті вони також називають промислове рибальство. Навіть стабільна популяція не обов’язково перебуває в безпеці.
