Майже 50 років супутникових спостережень показують, що Арктика поступово втрачає морську кригу. Її площа скорочується не лише наприкінці літа, а й узимку, коли льодовий покрив має відновлюватися. Водночас дедалі більшу частину криги становить молодий і тонший лід, який легше тане під час потепління.
За даними NASA та Національного центру даних про сніг і лід США (NSIDC), 12 вересня 2026 року площа арктичної морської криги скоротилася приблизно до 4,6 мільйона квадратних кілометрів. Це один із десяти найнижчих показників за весь період супутникових спостережень, що розпочалися наприкінці 1978 року.
Арктична крига скорочується навіть узимку
Щороку морська крига в Арктиці розростається в холодні місяці, досягаючи найбільшої площі зазвичай у березні. Упродовж весни й літа вона тане, а у вересні її площа зазвичай опускається до річного мінімуму.
Супутникові дані свідчать, що за останні десятиліття цей сезонний цикл помітно змінився. Від 2007-го до 2026 року кожен вересневий показник площі криги входив до двадцятки найнижчих за всю історію спостережень. Абсолютний мінімум зафіксували у вересні 2012 року.
Водночас упродовж останнього десятиліття літні мінімуми були відносно стабільними. Науковці пояснюють це, зокрема, змінами погодних умов. Збільшення хмарності могло зменшувати кількість сонячного випромінювання, яке досягає поверхні льоду, та тимчасово стримувати танення.
Проте це не скасовує загальної тенденції. У березні 2026 року зимовий максимум площі морської криги статистично зрівнявся з найнижчим показником, зареєстрованим у березні 2025-го.
Чому вік і товщина льоду мають значення
Змінюється не лише площа замерзлого океану, а й структура самого льодового покриву. Особливо помітно скоротилася кількість багаторічної криги — льоду, який пережив щонайменше один літній сезон танення.
Такий лід зазвичай товстіший і стійкіший, ніж той, що утворився протягом однієї зими. Коли багаторічна крига зникає, її місце займає тонший однорічний лід, який вразливіший до підвищення температури. Через це арктичний покрив стає менш стійким до наступних сезонів танення.
Науковці враховують як природні коливання клімату, зокрема Арктичне коливання — зміни атмосферного тиску, що впливають на вітри й температури в полярному регіоні, — так і довгострокове глобальне потепління. Саме поєднання природних чинників і підвищення глобальних температур допомагає пояснити спостережуване скорочення криги.
Чи може Арктика залишитися без льоду влітку
Кліматичні прогнози припускають, що до середини XXI століття в Північному Льодовитому океані може настати літо, коли морської криги залишатиметься зовсім мало. Це не означає, що лід зникне назавжди або що Арктика повністю звільниться від нього щороку. Йдеться про можливий сезонний стан, який науковці описують як майже вільну від криги Арктику.
Відстежувати ці зміни допомагають супутники з мікрохвильовими сенсорами. Вони вимірюють природне мікрохвильове випромінювання поверхні, за яким можна відрізнити вкритий кригою океан від відкритої води. На відміну від звичайних камер, такі прилади можуть проводити спостереження крізь хмари.
Багаторічні супутникові вимірювання дають змогу порівнювати площу льоду в різні сезони та бачити довгострокові зміни незалежно від погоди в конкретний день. Дані показують, що, попри тимчасове уповільнення літнього скорочення, арктична морська крига залишається значно меншою, ніж у минулому. Це робить подальші спостереження важливими для розуміння того, як змінюється клімат полярного регіону.