Знаменита теракотова армія китайського імператора Цінь Шихуанді могла бути результатом праці не лише дорослих чоловіків, як вважали раніше, а й жінок та дітей. До такого висновку дійшли дослідники, які проаналізували відбитки пальців, що збереглися на глині стародавніх статуй.
Теракотові воїни були створені понад 2200 років тому для охорони гробниці першого імператора об’єднаного Китаю. Їх виявили у 1974 році поблизу міста Сіань, коли місцеві жителі копали колодязь. Відтоді археологи знайшли тисячі статуй воїнів, коней і бойових колісниць.
Попри масштабність комплексу, особи людей, які виготовляли ці скульптури, досі залишалися маловивченою темою.
Що розповіли відбитки на глині
Команда археологів на чолі з Сяосі Лі з Музею мавзолею імператора Цінь Шихуанді дослідила відбитки на 36 статуях з однієї ділянки розкопок. Спочатку вчені зафіксували 91 відбиток, але після виключення повторних слідів для основного аналізу залишили 79.
Дослідники вимірювали середню ширину гребенів на відбитках — характерних ліній, які утворюють візерунок на кінчиках пальців. Відстань між ними може змінюватися залежно від віку людини та деяких біологічних особливостей.
За допомогою статистичної моделі науковці оцінили ймовірний склад групи, яка працювала над статуями. За їхніми розрахунками, близько 45% відбитків могли належати дорослим чоловікам, 32,7% — дорослим жінкам, а 22,3% — дітям віком до 15 років.
Чи справді діти допомагали створювати воїнів?
Припущення про участь молодих учнів узгоджується з історичними свідченнями про ремісничі майстерні часів династії Цінь. У них існувала система навчання під керівництвом досвідчених майстрів. Діти та підлітки могли виконувати простіші завдання, наприклад прикріплювати декоративні елементи до обладунків, тоді як складніші роботи доручали досвідченим ремісникам.
Водночас дослідження не дає змоги встановити особи конкретних майстрів або точно визначити, хто виготовляв кожну частину статуй. Розміри відбитків різних вікових і статевих груп можуть суттєво збігатися. Крім того, вчені використовували довідкові дані сучасних європейських популяцій, що створює певну невизначеність під час оцінювання давнього китайського населення.
Є й інше обмеження: усі проаналізовані відбитки походять лише з 36 статуй однієї ділянки комплексу. Тому отримані відсотки не можна безпосередньо вважати частками всіх людей, які працювали над теракотовою армією.
Результати дослідження, опублікованого в журналі Journal of Cultural Heritage, свідчать, що створення одного з найвідоміших археологічних комплексів Китаю могло бути колективною працею значно різноманітнішої групи людей, ніж припускали раніше. Для точнішої реконструкції складу давніх майстерень науковцям потрібні нові зразки та ширша база відбитків.