У разючому відкритті археологи заявили, що ці загадкові скелети належать батькові та синові легендарного правителя. Хоча Александр Македонський прожив лише 32 роки, він стабільно очолює рейтинги найвидатніших воєначальників в історії (хоча ті, хто опинився по інший бік його «величі», могли б не погодитися з цим титулом). Після розгрому перської армії в битві при Гавгамелах він став «царем Вавилону, царем Азії, царем чотирьох сторін світу», а його тактика ведення бою вивчається й досі.
Звісно, Александр Великий — також відомий як Александр III Македонський — мав блискучі передумови для успіху. По-перше, його наставником був сам Арістотель (так, той самий Арістотель), але найбільшу військову перевагу він отримав завдяки своєму батькові, царю Філіппу II, який заклав підвалини під велич Македонії та створив її непереможну армію, з якою Александр згодом пройшов східним Середземномор’ям, Близьким Сходом і Азією.
Хоча Філіпп II і не настільки відомий, як його знаменитий син, нині, через приблизно 2 350 років після його вбивства у 336 р. до н.е. в Егаї (сучасна Вергина, Греція), цар нарешті отримує належну увагу.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Archaeological Science: Reports, археологи вперше достовірно підтвердили, що в родинній гробниці у Верґіні дійсно покояться останки зведеного брата Александра Великого, його сина та його батька — Філіппа II.
Протягом двох тисячоліть місто Егаї було втрачене для історії. Але у 1977 році грецький археолог Маноліс Андронікос знайшов місце поховання Філіппа II, а розкопки згодом отримали статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО у 1996 році. Однак, хоча археологи були майже впевнені, що в цій нововідкритій гробниці лежать останки батька Александра, виникли суперечки щодо того, хто саме похований у кожній із трьох гробниць комплексу.
Щоб розв’язати цю загадку, міжнародна команда археологів зі США, Мадрида та Греції використала кілька методів наукового дослідження — остеологічний аналіз, розтини, рентген, інші техніки — а також історичні джерела. У результаті було остаточно встановлено, що Гробниця I містить останки Філіппа II, його дружини Клеопатри (не тієї Клеопатри) та їхнього немовляти-сина, яких убили після вбивства царя.
Також було встановлено, що Гробниця II — про яку деякі науковці припускали, що вона може належати Філіппу — насправді є місцем поховання царя Аррідея (зведеного брата Александра) та його дружини, воїтельки Адеї Еврідіки. Нарешті, Гробниця III належить Александру IV, підлітковому сину великого македонського полководця.
«Ми оцінили гіпотезу про те, що Філіпп II покоїться у Гробниці II, і показали, чому її неможливо підтримати, ґрунтуючись на повному огляді наявних доказів», — йдеться у статті. «На жаль, не всі дані наразі доступні. Ми очікуємо на публікацію щоденників розкопок Гробниці I».
Мало які батько-син військові тандеми були настільки визначальними для історії, як Філіпп II та Александр Великий. І тепер, через 2 360 років, антропологи й археологи нарешті складають докупи завершальний розділ першої частини їхньої спільної історії.