Люди не просто були пасажирами в доісторичній Європі — вони вже тоді змінювали світ довкола себе. Задовго до появи землеробства чи постійних поселень невеликі групи мисливців і збирачів впливали на природу. І лише зараз наука починає усвідомлювати, наскільки значними були ці зміни.
Нове дослідження свідчить, що давні люди не лише пристосовувалися до навколишнього середовища — вони активно його формували. Завдяки полюванню та використанню вогню навіть неандертальці залишили помітний слід у ландшафті Європи десятки тисяч років тому.
Більшість людей вважає, що вплив людства на природу почався близько 10 тисяч років тому — разом із розвитком сільського господарства. Але результати нового дослідження це спростовують. І неандертальці, і ранні Homo sapiens були активними учасниками екологічних процесів задовго до появи перших ферм.
Науковці з’ясували це за допомогою комп’ютерного моделювання, яке дозволило порівняти вплив клімату, диких тварин, пожеж і людей на рослинність минулого. У центрі уваги були два теплі періоди історії Європи — останній міжльодовиковий період близько 125–116 тисяч років тому та ранній голоцен (12–8 тисяч років тому). Порівнявши ці симуляції з даними про пилок із викопних шарів, дослідники побачили, що людський фактор значно краще пояснює зміни рослинності.
Коли вчені додали до рівняння людську діяльність — полювання та вогонь — картина нарешті склалася. «Стало очевидно, що клімат, великі травоїдні тварини й природні пожежі самі по собі не могли пояснити отримані результати», — пояснив професор біології Єнс-Крістіан Свеннінг з Орхуського університету.
Під час останнього міжльодовикового періоду неандертальці жили поруч із гігантськими тваринами — слонами, носорогами, турами, бізонами та кіньми. До початку голоцену, коли вже з’явилися Homo sapiens, багато з цих видів або зникли, або різко скоротилися в кількості. Людське полювання стало однією з головних причин. «Неандертальці не цуралися полювати навіть на слонів вагою до 13 тонн. Це мало значний непрямий ефект: менше травоїдних — більше заростів і густіші ліси», — зазначив учений.
Симуляції показали, що діяльність мезолітичних мисливців-збирачів могла змінити до 47% розподілу видів рослин у Європі. Для неандертальців цей показник був меншим — близько 6% у структурі рослин і 14% у відкритості ландшафту, проте все одно відчутним.
«Неандертальці та мисливці-збирачі мезоліту були активними співтворцями європейських екосистем», — наголошує Свеннінг. На думку провідної авторки дослідження Анастасії Нікуліної з Лейденського університету, результати узгоджуються з етнографічними спостереженнями за сучасними кочовими племенами та археологічними знахідками.
Дослідники використали величезні масиви даних і алгоритми штучного інтелекту для перевірки тисяч сценаріїв розвитку подій. Це перше моделювання, яке кількісно показує, як неандертальці та ранні люди могли формувати ландшафти Європи. І головний висновок очевидний: історію природи не можна зрозуміти без урахування ролі людини.
Команда планує продовжити дослідження на інших континентах — у Північній та Південній Америці, а також в Австралії, де Homo sapiens були першими представниками людського роду. Мета — з’ясувати, як саме ранні люди змінювали довкілля ще до появи землеробства.
Як підсумовує Свеннінг, навіть до винайдення плуга люди вже мали здатність змінювати світ навколо себе. І саме ця здатність, яка колись допомогла вижити, сьогодні стала викликом для всієї планети. Повне дослідження було опубліковано в журналі PLOS One.