Протягом десятиліть дослідники намагаються зрозуміти, що саме могло стояти за біблійною історією про Віфлеємську зірку — загадкове небесне світило, яке, за Євангелієм від Матвія, привело волхвів до місця народження Ісуса. Версій було чимало: від рідкісного зближення планет до наднової зорі або суто символічного образу. Та жодне з пояснень не давало відповіді на ключову деталь — дивну «поведінку» цієї зірки на небі.
Нове дослідження, опубліковане в Journal of the British Astronomical Association, пропонує несподіваний, але науково обґрунтований варіант: Віфлеємська зірка могла бути кометою, описаною в давньому китайському історичному джерелі.
Зірка, яка «зупинилася»
У тексті Євангелія від Матвія сказано, що зірка «йшла перед ними, аж поки не зупинилася над місцем, де було Дитя». Для астрономів ця фраза завжди була проблемною. Звичайні зорі та планети не можуть поводитися таким чином: через обертання Землі вони просто сходять на сході та заходять на заході.
Автори нового дослідження уважно проаналізували контекст і дійшли висновку, що опис може відповідати небесному об’єкту, який на певний час здавався нерухомим на небі — майже над самою Віфлеємською місцевістю. Такий ефект, хоч і рідкісний, можливий у разі особливої траєкторії комети, коли її рух тимчасово «синхронізується» з рухом Землі.
Китайський слід у стародавніх хроніках
Ключем до гіпотези став запис у китайському літописі Хань шу («Історія династії Хань»), де згадується так звана «мітлова зірка» — традиційна назва комети. У документі йдеться про появу такого об’єкта у «другому місяці другого року», що відповідає періоду з 9 березня по 6 квітня 5 року до нашої ери.
Цей часовий проміжок добре узгоджується з більшістю сучасних оцінок дати народження Ісуса. До того ж у тексті зазначено, що об’єкт був видимий понад 70 днів, а отже — був достатньо яскравим, щоб привернути увагу астрономів і астрологів того часу.
Моделювання небесного явища
Дослідники провели комп’ютерне моделювання можливих орбіт такої комети. Результати показали, що в червні 5 року до н. е. вона могла проходити на відносно невеликій відстані від Землі. За найкращим сценарієм, комета могла виглядати майже нерухомою над районом Віфлеєма приблизно протягом двох годин — саме стільки, скільки тривала подорож волхвів у межах місцевості.
Чому саме комета стала знаком?
Скептики часто заперечували «кометну» версію, вказуючи, що в античності комети зазвичай вважалися поганими знаменнями. Однак автори дослідження нагадують: у стародавніх месопотамських і греко-римських текстах існували й позитивні тлумачення таких явищ. Іноді комети пов’язували з важливими подіями в житті правлячих династій, особливо у залежних або «клієнтських» царствах.
Це могло пояснити, чому волхви — освічені астрологи свого часу — сприйняли появу яскравої комети як знак народження нового царя саме в Юдеї та вирушили в далеку дорогу.
Не крапка, а новий етап
Автори підкреслюють: навіть якщо комета з китайських хронік не була тією самою, яку бачили над Віфлеємом, дослідження доводить головне — існував реальний астрономічний сценарій, здатний пояснити біблійний опис без звернення до суто містичних пояснень.
«Це дослідження показує, що більше не можна стверджувати, ніби жодна реальна небесна подія не могла поводитися так, як описано в Євангелії від Матвія», — підсумовують науковці.
Таким чином, таємниця Віфлеємської зірки отримала новий, несподівано земний — точніше, космічний — вимір, де давні тексти, астрономія та сучасні технології нарешті зійшлися в одній точці.