Астрономи звикли бачити «пологові будинки» планет у вигляді акуратних, плоских дисків із газу та пилу, що спокійно обертаються навколо молодих зір. У таких системах усе виглядає передбачувано: матеріал поступово осідає, злиплюється — і з часом з’являються планети. Але нові знімки телескопа Hubble показали, що цей сценарій працює далеко не завжди.
Космічний гігант, який ламає уявлення
Об’єкт із сухою науковою назвою IRAS 23077+6707 розташований приблизно за тисячу світлових років від Землі. Проте серед дослідників він отримав значно яскравіше прізвисько — «Чивіто Дракули». Цей диск навколо молодої зорі настільки великий, що вражає навіть досвідчених астрономів: його діаметр сягає майже 400 мільярдів миль. Для порівняння, це приблизно у 40 разів більше, ніж розмір нашої Сонячної системи до пояса Койпера.
Диск настільки щільний і товстий, що повністю закриває зірку всередині. Вчені припускають, що там може бути або одна масивна й дуже гаряча зоря, або навіть подвійна зоряна система. У будь-якому разі, структура навколо неї — найбільша з відомих на сьогодні і водночас одна з найхаотичніших.
Не спокій, а безлад
На знімках добре видно: замість рівних шарів газу й пилу диск виглядає «розтріпаним». Його спостерігають майже з ребра, і верхні шари матеріалу підіймаються далеко над основною площиною, а знизу — так само різко провалюються вниз. Причому все це відбувається нерівномірно.
Найбільше здивування викликала асиметрія. Довгі, ниткоподібні структури помітні лише з одного боку диска. З іншого боку край виглядає майже ідеально «обрізаним», без жодних подібних утворень. Це може свідчити про бурхливі процеси: наприклад, нещодавнє падіння великої кількості пилу та газу або складну взаємодію з навколишнім міжзоряним середовищем.
Унікальна лабораторія для науки
«Рівень деталей, які ми бачимо, — надзвичайно рідкісний для таких об’єктів», — пояснює провідна авторка дослідження Крістіна Монш із Гарвардсько-Смітсонівського центру астрофізики. За її словами, ці зображення доводять, що місця народження планет можуть бути значно активнішими й хаотичнішими, ніж вважалося раніше.
Hubble, а також телескоп James Webb уже фіксували подібні риси в інших дисках, але саме IRAS 23077+6707 дозволив розглянути їх у видимому світлі з безпрецедентною чіткістю. Це робить систему унікальним «полігоном» для вивчення процесів формування планет.
Звідки взялася дивна назва
Неформальна назва «Чивіто Дракули» теж має свою історію. Один із дослідників походить із Трансильванії — регіону, тісно пов’язаного з легендами про Дракулу. Інший — з Уругваю, де чивіто є популярним місцевим сендвічем. Незвичне поєднання прижилося — як і сама система, яку тепер складно забути.
Скільки планет може там з’явитися
За оцінками астрономів, маса диска становить від 10 до 30 мас Юпітера. Цього більш ніж достатньо, щоб утворилося кілька газових гігантів. Хоча умови в такому масивному й нестабільному середовищі відрізняються від тих, у яких формувалася наша Сонячна система, базові фізичні процеси, ймовірно, залишаються схожими.
Більше запитань, ніж відповідей
Дослідники визнають: наразі ця знахідка породжує більше запитань, ніж дає відповідей. Проте саме такі об’єкти допомагають краще зрозуміти, наскільки різноманітними можуть бути шляхи формування планет.
«Чивіто Дракули» показує, що народження планет не завжди відбувається тихо і впорядковано. Іноді це справжній космічний безлад — з викидами матерії, перекосами й несподіваними поворотами. І саме в цьому хаосі Всесвіт створює нові світи.
Ця стаття містить інформацію з прес-релізу NASA.