Нове дослідження, яке містить дані марсохода NASA Mars Perseverance, повідомляє про інструментальне виявлення, яке потенційно відповідає органічним молекулам на поверхні Марса, що натякає на минулу придатність Червоної планети до життя. Дослідження під керівництвом групи вчених, до складу якої входить астробіолог УФ Емі Вільямс, нещодавно було опубліковано в журналі Nature.
Вчених давно підживлює можливість виявлення органічного вуглецю на Марсі, і хоча попередні місії дали цінні відомості, останнє дослідження представляє нову лінію доказів, які доповнюють наше розуміння Марса. Отримані дані вказують на наявність більш складного органічного геохімічного циклу на Марсі, ніж вважалося раніше, що свідчить про існування кількох різних резервуарів потенційних органічних сполук.
Примітно, що дослідження виявило сигнали, що відповідають молекулам, пов’язаним з водними процесами, що вказує на те, що вода могла відігравати ключову роль у різноманітному діапазоні органічної речовини на Марсі. Ключові будівельні блоки, необхідні для життя, могли зберігатися на Марсі набагато довше, ніж вважалося раніше.
Емі Вільямс, експерт з органічної геохімії, була в авангарді пошуку будівельних цеглинок життя на Марсі. Як вчений-учасник місії Perseverance, робота Вільямса зосереджена на пошуках органічної речовини на Червоній планеті. Вона прагне виявити придатне для життя середовище, шукати потенційні матеріали для життя та виявити докази минулого життя на Марсі. Згодом зразки, зібрані на місці Perseverance, будуть відправлені на Землю майбутніми місіями, але це буде складний і амбітний процес, який розтягнеться на багато років.
«Потенційне виявлення кількох видів органічного вуглецю на Марсі має наслідки для розуміння вуглецевого циклу на Марсі та потенціалу планети для існування життя протягом усієї її історії», — сказав Вільямс, доцент кафедри геологічних наук UF.
Органічна речовина може утворюватися в результаті різних процесів, а не тільки тих, що пов’язані з життям. Геологічні процеси та хімічні реакції також можуть утворювати органічні молекули, і ці процеси сприяють походженню можливої марсіанської органіки. Вільямс і команда вчених працюватимуть над подальшим вивченням потенційних джерел цих молекул.
До цього часу органічний вуглець можна було виявити лише посадковим апаратом Mars Phoenix і марсоходом Mars Curiosity за допомогою передових методів, таких як аналіз виділеного газу та газова хромато-мас-спектрометрія. Нове дослідження представляє іншу техніку, яка також потенційно ідентифікує прості органічні сполуки на Марсі.
Вибране місце для посадки марсохода в кратері Єзеро має високий потенціал для життя в минулому: як стародавній басейн озера, він містить низку мінералів, включаючи карбонати, глини та сульфати. Ці мінерали можуть зберігати органічні матеріали та можливі ознаки стародавнього життя.
«Спочатку ми не очікували виявити ці потенційні органічні сигнатури на дні кратера Єзеро, — сказав Вільямс, — але їх різноманітність і розподіл у різних частинах дна кратера тепер свідчать про потенційно різні долі вуглецю в цих середовищах».
Вчені використали перший у своєму роді інструмент під назвою Scanning Habitable Environments with Raman and Luminescence for Organics and Chemicals (SHERLOC), щоб скласти карту розподілу органічних молекул і мінералів на поверхні гірських порід. SHERLOC використовує спектроскопію глибокого ультрафіолетового комбінаційного розсіювання та флуоресцентну спектроскопію для одночасного вимірювання слабкого комбінаційного розсіювання та сильного флуоресцентного випромінювання, надаючи важливу інформацію про органічний склад Марса.
Ці знахідки знаменують значний крок вперед у нашому дослідженні Червоної планети, закладаючи основу для майбутніх досліджень можливості існування життя за межами Землі.
«Ми тільки зараз дряпаємо поверхню історії органічного вуглецю на Марсі, — сказав Вільямс, — і це захоплюючий час для планетарної науки». Джерело