Індонезія буквально горить зсередини: найнебезпечніші пожежі ховаються під землею.
В Індонезії сезон лісових пожеж 2026 року набирає небезпечних обертів. Сильна посуха та потужний Ель-Ніньйо висушили заболочені території настільки, що вогонь проник у торф і почав тліти просто під поверхнею землі.
І це значно серйозніше, ніж звичайна лісова пожежа. Такі осередки можуть залишатися активними місяцями, а густий дим іноді настільки перекриває поверхню, що супутники не здатні нормально їх побачити.
Вогонь, який не поспішає, але не зупиняється
Торфові пожежі не обов’язково виглядають як величезне полум’я. Вони повільно поширюються всередині висушеного ґрунту, підтримуючи тління за відносно низьких температур. Саме тому їх надзвичайно складно загасити. Вогонь може продовжувати рухатися під землею, доки не прийдуть сильні дощі.
Проблема ще й у забрудненні. За однією з оцінок, торфові пожежі можуть викидати приблизно втричі більше дрібнодисперсних частинок, ніж звичайні тропічні лісові пожежі. Викиди діоксиду сірки можуть бути у п’ять разів більшими, а метану та чадного газу — приблизно вдвічі.
Ель-Ніньйо підсушує країну
У серпні 2026 року близько 90% території Індонезії отримували дуже мало або взагалі не отримували опадів на початку місяця. Для торфовищ це критична ситуація.
Зазвичай вода захищає торф від займання. Але після тривалої посухи він стає надзвичайно сухим і може підтримувати підземне тління. Ситуацію погіршує Ель-Ніньйо, який зазвичай зменшує кількість опадів над Індонезією. Саме під час сильних проявів цього кліматичного явища країна вже переживала одні з найгірших пожеж — зокрема у 1997 та 2015 роках.
Найгірші пожежі можуть бути невидимими
NASA та NOAA використовують супутники MODIS і VIIRS для моніторингу активних пожеж. Але тут виникає парадокс: чим сильнішим стає дим, тим складніше супутникам побачити саму пожежу.
Хмари, густий дим, лісовий покрив і підземне тління можуть приховувати осередки від датчиків. Тому зменшення кількості супутникових виявлень не завжди означає, що пожеж стало менше. 31 серпня індонезійська система моніторингу SiPongi, яка використовує дані MODIS і VIIRS, зафіксувала 946 гарячих точок.
Тінь 2015 року
Порівняння з 2015 роком особливо тривожить дослідників. Тоді після більш ніж трьох місяців пожеж в Індонезії було викинуто близько 1,75 млрд тонн парникових газів в еквіваленті CO₂. За оцінками дослідників, станом на початок вересня 2026 року пожежі вже викинули приблизно десяту частину від рівня 2015 року — хоча сезон ще далекий від завершення.
Наслідки відчувають не лише ліси. Дим уже впливає на повсякденне життя людей: у деяких районах школи переходять на дистанційне навчання, закриваються національні парки, а авіарейси затримуються через погану видимість.
2026 рік стане перевіркою
Після катастрофічного сезону 2015 року Індонезія почала відновлювати заболочені території, перекривати дренажні канали та посилювати боротьбу з пожежами. Тепер сильний Ель-Ніньйо став своєрідним тестом для цих заходів. Дослідники також працюють над новими способами виявлення пожеж під лісовим покривом, використовуючи супутникові дані Landsat і Sentinel-2.
Головна проблема залишається незмінною: пожежа може бути невидимою зверху, але її дим і викиди вже відчувають мільйони людей. І якщо посуха триватиме, прихований під землею торф може продовжувати тліти ще довго після того, як поверхня перестане виглядати охопленою вогнем.