Космічний телескоп Джеймса Вебба NASA виявив нові деталі Наднової 1987A за допомогою інструменту NIRCam (камера ближнього інфрачервоного діапазону). Структури, деякі з яких можна побачити лише в інфрачервоному випромінюванні, дають підказки щодо розвитку наднових з часом.
NIRCam (камера ближнього інфрачервоного діапазону) Вебба зробила це детальне зображення SN 1987A (наднової 1987A), до якого було додано коментарі, щоб підкреслити ключові структури. У центрі матеріал, викинутий із наднової, утворює форму замкової щілини. Ліворуч і праворуч від нього видно слабкі півмісяці, щойно виявлені Веббом. За ними екваторіальне кільце, утворене з матеріалу, викинутого за десятки тисяч років до вибуху наднової, містить яскраві гарячі точки. Зовні це дифузне випромінювання та два слабких зовнішніх кільця. На цьому зображенні синій колір позначає світло 1,5 мікрона (F150W), блакитний 1,64 і 2,0 мікрона (F164N, F200W), жовтий 3,23 мікрона (F323N), помаранчевий 4,05 мікрона (F405N) і червоний 4,44 мікрона (F444W).
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба НАСА розпочав дослідження однієї з найвідоміших наднових зірок SN 1987A (Supernova 1987A). Розташована на відстані 168 000 світлових років у Великій Магеллановій Хмарі, SN 1987A була об’єктом інтенсивних спостережень на довжинах хвиль від гамма-променів до радіопроменів протягом майже 40 років, починаючи з моменту її відкриття в лютому 1987 року. Нові спостереження NIRCam Вебба (Near- Інфрачервона камера) дає важливу підказку для нашого розуміння того, як наднова розвивається з часом, щоб сформувати свій залишок.
Ключові характеристики спостереження
Це зображення показує центральну структуру, як замкову щілину. Цей центр наповнений газом і пилом, викинутими під час вибуху наднової. Пил настільки щільний, що навіть ближнє інфрачервоне світло, яке виявляє Вебб, не може проникнути через нього, утворюючи темну «дірку» в замковій щілині.
Ця сповільнена послідовність зображень, зроблених Wide Field Planetary Camera 2 і Advanced Camera for Surveys космічного телескопа Хаббл, показує зміни в кільці матерії, що оточує зірковий вибух, який називається Надновою 1987A. Це вражаюче світлове шоу — це зіткнення уламків із газовим кільцем, яке оточує місце вибуху, як це було видно з 24 вересня 1994 року по 28 листопада 2003 року. Авторство зображення: NASA та Л. Барранжер (STScI); Зображення: NASA, П. Чалліс, Р. Кіршнер (Harvard-Smithsonian CfA), Б. Сугерман (STScI)
Яскраве екваторіальне кільце оточує внутрішню замкову щілину, утворюючи смугу навколо талії, яка з’єднує два слабкі плечі зовнішніх кілець у формі пісочного годинника. Екваторіальне кільце, утворене з матеріалу, викинутого за десятки тисяч років до вибуху наднової, містить яскраві гарячі точки, які з’явилися, коли ударна хвиля наднової вдарила по кільцю (див. відео вище). Тепер плями виявлені навіть ззовні кільця з дифузним випромінюванням навколо нього. Це місця ударів наднової зірки, які торкаються зовнішнього матеріалу.
Порівняльні ідеї та нові відкриття
Незважаючи на те, що ці структури різною мірою спостерігалися космічними телескопами НАСА Хаббл і Спітцер і рентгенівською обсерваторією Чандра, незрівнянна чутливість і просторова роздільна здатність Вебба виявили нову особливість цього залишку наднової – невеликі структури, схожі на півмісяць. Вважається, що ці півмісяці є частиною зовнішніх шарів газу, викинутого в результаті вибуху наднової. Їх яскравість може вказувати на освітлення кінцівок, оптичне явище, яке є результатом перегляду матеріалу, що розширюється, у трьох вимірах. Іншими словами, наш кут огляду створює враження, що в цих двох півмісяцях більше матеріалу, ніж може бути насправді. Джерело