Щоденне вживання чорниці може бути пов’язане зі змінами в кишковому мікробіомі та потенційним зменшенням симптомів депресії в літніх людей. Таких висновків дійшли дослідники, які провели невелике тримісячне дослідження за участю людей віком від 65 років.
Учасники, які щодня отримували порошок із чорниці, продемонстрували помітніше зниження симптомів депресії, ніж ті, хто приймав плацебо. Однак різниця між групами не була статистично значущою, тому вчені поки не можуть стверджувати, що саме чорниця забезпечила покращення настрою.
Як чорниця може впливати на кишківник
Дослідники припускають, що потенційний ефект ягід може бути пов’язаний із двома компонентами: харчовими волокнами та антоціанами. Харчові волокна слугують поживним субстратом для певних кишкових мікроорганізмів. Антоціани — це природні пігменти, які надають чорниці насиченого темно-синього забарвлення. Під час травлення ці речовини та продукти їхнього перетворення можуть взаємодіяти з мікробіомом — спільнотою мікроорганізмів, що живуть у кишківнику.
Мікроби, своєю чергою, виробляють різні метаболіти — речовини, які утворюються внаслідок біохімічних процесів. Частина цих сполук може бути пов’язана з роботою нервової системи та регуляцією настрою.
«Харчові волокна й антоціани чорниці мають потенціал змінювати кишковий мікробіом і метаболіти, пов’язані з депресією в літніх людей», — зазначила керівниця дослідження Кортні Л. Міллар із Hinda and Arthur Marcus Institute for Aging Research при Hebrew SeniorLife.
Проте потенційний механізм ще потрібно дослідити. Зміни в кишківнику самі по собі не доводять, що вони спричиняють покращення емоційного стану.
Як проходив експеримент
У тримісячному пілотному дослідженні взяли участь малорухливі дорослі віком від 65 років із легкими симптомами депресії. Учасників випадковим чином розподілили на дві групи.
- Група чорниці: щодня отримувала 48 грамів порошку з ягід — приблизно стільки, скільки міститься у двох чашках свіжої чорниці.
- Група плацебо: отримувала порошок, який не містив чорниці та був підібраний для порівняння.
Дослідження було подвійним сліпим: ані учасники, ані дослідники, які оцінювали результати, не знали, хто саме отримував чорничний порошок.
На початку та наприкінці експерименту науковці оцінювали симптоми депресії за допомогою опитувальників, а також аналізували зразки калу. Це дозволило дослідити склад мікробіому, наявність певних генів у мікроорганізмів і концентрації коротколанцюгових жирних кислот — речовин, які утворюються, зокрема, завдяки діяльності кишкових бактерій.
Загалом дослідження завершили лише 18 людей: десять учасників у групі чорниці та вісім у групі плацебо. Така невелика вибірка обмежує можливість робити остаточні висновки.
Які зміни виявили в мікробіомі
У групі, яка споживала чорницю, дослідники зафіксували статистично значущі зміни в кількох категоріях генів, пов’язаних із роботою мікробних ферментів. Одна з них стосувалася генів, пов’язаних із транспортом поліамінів за участю АТФази. Дослідники описують цю систему як таку, що бере участь у процесах, пов’язаних із виробленням гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) — нейромедіатора, який відіграє роль у регуляції нервової активності.
Однак тут важливо розрізняти генетичні показники та фактичну роботу організму. Зміни в кількості відповідних генів не доводять, що мікроорганізми почали виробляти більше ГАМК або що ця речовина вплинула на настрій учасників.
Крім того, вчені не виявили змін у кількості окремих видів мікроорганізмів, досліджених метаболічних шляхах або концентраціях коротколанцюгових жирних кислот у зразках калу.
Отже, виявлені відмінності були відносно вузькими: змінилися певні генетичні показники мікробіому, але це не супроводжувалося помітними змінами в інших досліджених характеристиках.
Чи справді чорниця допомагає проти депресії
Учасники, які отримували чорничний порошок, продемонстрували послідовніше зниження симптомів депресії порівняно з групою плацебо. Водночас різниця між групами не досягла статистичної значущості. Це означає, що отриманих даних недостатньо, аби впевнено відокремити можливий ефект чорниці від випадкових коливань або інших чинників.
Дослідження також не встановило, чи пов’язані зміни мікробіому безпосередньо зі змінами настрою. Для цього потрібні масштабніші випробування, які дозволять перевірити результати на більшій кількості людей і докладніше дослідити можливі біологічні механізми.
Наразі результати можна розглядати як попередню підказку щодо можливого зв’язку між компонентами чорниці, кишковим мікробіомом і психічним здоров’ям у старшому віці. Вони не доводять, що чорниця лікує депресію, і не дають підстав замінювати нею призначене лікування. Попри це, дослідження додає нові дані до вивчення взаємодії між харчуванням, кишківником і мозком — складної системи зв’язків, яку науковці продовжують досліджувати.