Звичайний білий рис отримав несподівану альтернативу. Дослідники з Університету Хоккайдо виявили, що чорний і зелений японський рис містять незвичайні жири, а їхній крохмаль може перетравлюватися повільніше.
Науковці проаналізували 56 сортів японського рису, серед яких були коричневі, червоні, зелені та чорні різновиди. За допомогою сучасних методів аналізу вони виявили загалом 196 різних ліпідних молекул.
Особливо виділилися пігментовані сорти. У чорному та зеленому рисі знайшли сполуки, які потенційно можуть мати корисні біологічні властивості. Серед них — FAHMFA та LNAPEs, деякі представники яких раніше пов’язували з протизапальними процесами та метаболічним здоров’ям.
Причому FAHMFA в рисі виявили вперше. Але ще цікавішим виявився експеримент із травленням. Дослідники приготували різні зразки рису, а потім обробили їх ферментами, імітуючи процес травлення в організмі. У чорного та зеленого рису крохмаль розщеплювався повільніше, ніж у звичайного білого.
Теоретично це означає, що глюкоза може надходити в кров поступовіше, а рівень цукру після їжі — підніматися повільніше. Втім, є важливий нюанс: дослідники не проводили випробувань на людях. Поки що йдеться про лабораторні експерименти, тому називати чорний або зелений рис лікувальним продуктом зарано.
Однак відкриття показує, що колір рису — це не просто питання зовнішнього вигляду. За ним можуть ховатися суттєві відмінності у складі зерна, які в майбутньому допоможуть створювати продукти з іншими властивостями для контролю рівня цукру та підтримки метаболічного здоров’я.