Тип фізичної активності може мати для здоров’я кісток не менше значення, ніж тривалість тренувань. Дослідники з Університету Земмельвейса в Угорщині встановили, що особливо сильну реакцію процесів формування кісткової тканини можуть викликати інтенсивні навантаження з різкими прискореннями, поворотами та частою зміною напрямку руху.
Результати дослідження, опублікованого в журналі Sports Medicine – Open, свідчать, що такі види спорту, як футбол і гандбол, можуть сильніше впливати на показники утворення кісткової тканини, ніж ходьба або традиційні силові тренування. Висновки можуть допомогти розробити ефективніші рекомендації щодо підтримання здоров’я скелета та зниження ризику остеопорозу.
Чому інтенсивність навантаження має значення
Команда Університету Земмельвейса проаналізувала 24 клінічні дослідження за участю 1238 здорових дорослих. Науковці хотіли з’ясувати, як різні види фізичної активності впливають на кістковий метаболізм — процеси руйнування старої та формування нової кісткової тканини.
Замість того щоб орієнтуватися лише на мінеральну щільність кісток, зміни якої можуть бути помітними лише через тривалий час, дослідники розглянули біомаркери в крові. Вони пов’язані з утворенням нової кісткової тканини й дають змогу оцінити реакцію організму на фізичні навантаження вже протягом кількох тижнів.
За словами старшого автора роботи, проректора з науки та інновацій університету Петера Фердінанді, дослідники враховували не тільки тип тренувань — витривалість, силові вправи чи їх поєднання, — а й інтенсивність, частоту та тривалість занять.
Футбол і гандбол продемонстрували найвиразніший ефект
Найсильніші зміни спостерігалися у видах спорту, які передбачають повторювані прискорення, різкі повороти, зміну напрямку руху та потужні фізичні зусилля. Особливо виділилися аматорський футбол і гандбол.
У цих видах активності показники крові, пов’язані з утворенням кісткової тканини, зростали до 45–46%. Це свідчить про те, що динамічні навантаження можуть створювати потужніший стимул для процесів формування кісток.
Натомість ходьба, степ-аеробіка та стандартні силові тренування в тренажерному залі загалом демонстрували скромніші результати за досліджуваними показниками.
Особливо несподіваним виявився результат щодо силових вправ. Їх часто рекомендують для підтримання здоров’я скелета, однак у проаналізованих дослідженнях вони не спричинили значущих змін маркерів кісткового метаболізму. За словами першої авторки роботи, докторантки Вікторії Барни, подібна картина спостерігалася і для низько- та помірноінтенсивних аеробних навантажень, зокрема ходьби й бігу підтюпцем.
Чи варто відмовлятися від ходьби та силових вправ
Ні. Дослідники не стверджують, що менш інтенсивна активність не має користі. Ходьба, біг і силові тренування залишаються важливими для загального здоров’я, навіть якщо в цьому аналізі вони не продемонстрували такого виразного впливу на вимірювані маркери утворення кісткової тканини.
Результати радше вказують на те, що для стимуляції певних процесів у кістках може бути потрібне сильніше механічне навантаження, ніж те, яке забезпечують звичайні повсякденні рухи.
Водночас різко переходити до інтенсивних тренувань не варто. Особливо обережними мають бути люди із серцево-судинними, опорно-руховими або метаболічними захворюваннями, а також ті, кому вже діагностували остеопороз. Перед початком занять із високим навантаженням їм слід проконсультуватися з лікарем або фахівцем зі спортивної медицини.
Чи допоможуть інтенсивні вправи запобігти остеопорозу
Автори вважають, що результати можуть стати основою для вдосконалення програм фізичної активності, спрямованих на збереження міцності скелета з віком. За словами співавторки дослідження, клінічної фахівчині Нори Шидо, регулярна рухова активність має численні переваги, але самих лише низькоінтенсивних навантажень може бути недостатньо для виразної стимуляції кісткового метаболізму.
Водночас важливо враховувати обмеження роботи: дослідники аналізували біомаркери в крові, а не безпосередні зміни щільності чи міцності кісток. Тому результати ще не доводять, що футбол або гандбол гарантовано краще запобігають переломам чи остеопорозу в довгостроковій перспективі.
Попри це, дослідження підкреслює важливу відмінність: для загального здоров’я корисно просто залишатися активними, але підтримання кісткової тканини може залежати також від характеру рухів, сили навантаження та їхньої динамічності.