Французькі вчені частково повернули зір 58-річному чоловікові, який нічого не бачив останні 20 років. Для цього фахівці використовували світлочутливі білки, що містяться у водоростях, передає «Бі-бі-сі» .
Ім’я пацієнта не називається, проте відомо, що він з Бретані. У 1980-х йому діагностували пігментний ретиніт — спадкове дегенеративне захворювання очей, яке провокує загибель світлочутливих рецепторів на поверхні сітківки. Від цієї недуги страждають близько двох мільйонів людей в світі, проте повна сліпота настає рідко.
Для пацієнта з Бретані команда фахівців застосовувала методи оптогенетики — молодої галузі медицини, яка дозволяє активувати і контролювати нейрони за допомогою світла. Для цього вчені використовували білок каналродопсін, який міститься у водоростях.
Спочатку лікарі ввели в нижній шар сітківки, який не постраждав від хвороби, вірусний вектор, який сприяє виробленню каналродопсіна. Завдяки цьому клітини стали посилати в мозок пацієнта електричний сигнал при попаданні на них світла, що дозволило чоловікові бачити, але тільки в бурштинових відтінках. Тому йому довелося носити окуляри з відеокамерою спереду і проектором ззаду. Такий пристрій допомагав трансформувати світлові сигнали в більш комфортний для пацієнта спектр.
Наступні кілька місяців лікарі чекали, поки у пацієнта в очах накопичиться достатньо високий рівень каналродопсіна. Першим, що побачив чоловік, стали білі смуги пішохідного переходу. Він також може розрізняти і рахувати предмети, що лежать перед ним на столі. Один з учених Жозе-Ален Сахель заявив, що пацієнт засмучувався через тривале очікування, проте був схвильований, побачивши пішохідний перехід. «Ми всі були схвильовані», — уклав він.
… [Trackback]
[…] There you can find 31979 additional Information to that Topic: portaltele.com.ua/zdorovya/vcheni-chastkovo-vidnovyly-zir-osliplomu-20-rokiv-tomu-cholovikovi.html […]
… [Trackback]
[…] Here you will find 20217 additional Info on that Topic: portaltele.com.ua/zdorovya/vcheni-chastkovo-vidnovyly-zir-osliplomu-20-rokiv-tomu-cholovikovi.html […]