У дітей «з пробірки» виявили підвищений ризик вад серця

Діти, що народилися в результаті екстракорпорального запліднення (ЕКО) та інших допоміжних репродуктивних технологій, виявилися сильнішими піддаються серйозним вадам серця, ніж зачаті природним шляхом. Такого висновку дійшла міжнародна команда вчених після масштабного дослідження, яке охопило майже вісім мільйонів дітей.

На здоров’я новонародженого впливає багато факторів. Згідно з недавніми науковими роботами, навіть легке куріння під час вагітності підвищує ймовірність патології у майбутньої дитини, а ожиріння навіть до зачаття може стати одним із факторів розвитку у плода аутизму.

Фахівці з Гетеборгського університету (Швеція), Фінського інституту охорони здоров’я та соціального забезпечення, Університету Гельсінкі (обидва — у Фінляндії), Копенгагенського університету (Данія) та Норвезького університету з природничих та технічних наук (Норвегія) виявили, що використання допоміжних репродуктивн вродженої вади серця у майбутньої дитини. Наукову статтю, в якій описано результати масштабного дослідження, опублікував European Heart Journal.

Автори роботи проаналізували дані всіх дітей, які з’явилися на світ у Данії з 1994 по 2014 рік, у Фінляндії з 1990 по 2014 рік, у Норвегії з 1984 по 2015 рік та у Швеції з 1987 по 2015 рік. Сумарно у вибірку увійшло 7747637 осіб. Вчені порівняли інформацію про дітей, зачатих природним шляхом, із відомостями про тих, хто народився після застосування допоміжних репродуктивних технологій, зокрема ЕКЗ, інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ) та кріоконсервації ембріонів. Оцінювалося, скільком живонародженим у кожній групі діагностували серйозну ваду серця в утробі матері або на першому році життя. Дослідники також врахували інші фактори, які могли вплинути на результати роботи, наприклад, рік народження дитини, вік матері на момент пологів, наявність у матері шкідливих звичок, цукрового діабету або вад серця.

У тих, хто народився після ЕКЗ чи іншої допоміжної процедури, вади серця зустрічалися на 36% частіше, ніж у зачатих природним шляхом. Показник не залежав від типу застосованої допоміжної репродуктивної технології, проте підвищувався при багатоплідних пологах, які найчастіше трапляються після штучного запліднення.

Автори роботи зазначили, що вади серця — найпоширеніший уроджений дефект, який здатний привести до безлічі небезпечних для життя ускладнень. У зв’язку з цим важливо якомога раніше діагностувати вади серця та забезпечувати пацієнтам відповідний догляд.

«Факт, що ризик розвитку вад серця однаковий незалежно від типу допоміжної репродукції, що використовується, може вказувати на наявність якогось загального фактора, що лежить в основі безпліддя у батьків і вроджених вад серця у їхніх дітей. Люди, які використовують допоміжні репродуктивні технології, зазвичай відрізняються від середньостатистичних майбутніх батьків. У тих, хто звертається до ЕКЗ чи інших технологій, можуть бути супутні захворювання, які впливають як на фертильність, так і на ризик розвитку вад серця», — підсумували вчені.