Найсмертоносніший вид раку мозку може отримати нове лікування

Гліобластома є найпоширенішою і найбільш смертоносною формою раку мозку. Пацієнти стикаються з похмурим прогнозом – середня виживаність після встановлення діагнозу становить від 12 до 15 місяців. І лише 6,9% пацієнтів виживають понад п’ять років, що робить його одним із найгірше виживаних видів раку.

Втрати від цього раку виходять за рамки рівня виживання. Пацієнти можуть страждати від таких симптомів, як головний біль, судоми, когнітивні та особистісні зміни, а також неврологічні розлади. Ці симптоми можуть різко вплинути на якість їхнього життя. Але, незважаючи на нагальну потребу, не існує цілеспрямованих методів лікування цієї руйнівної хвороби. Зараз дослідники вважають, що імунотерапія, яка використовує імунну систему для націлювання на ракові клітини, може стати поворотним моментом у лікуванні гліобластоми.

Гліобластома — це природна пухлина, яка належить до групи пухлин головного мозку, званих «гліомами», які виникають і ростуть у головному та спинному мозку. Класифікована Всесвітньою організацією охорони здоров’я як пухлина 4 ступені, гліобластома є однією з найагресивніших форм раку.

За оцінками, щороку у Великобританії діагностують 3200 нових випадків гліобластоми, що становить значну частину від 12700 загальних пухлин головного мозку та центральної нервової системи, про які повідомляється щорічно. У всьому світі щорічно реєструється приблизно 3,2-4,2 випадку на 100 000 осіб. Це означає приблизно 150 000 нових випадків щороку в усьому світі.

Стандартні методи лікування гліобластоми, такі як хірургічне втручання, променева та хіміотерапія, часто ефективні лише тимчасово. Пухлини дуже стійкі до цих методів лікування через здатність раку пригнічувати імунні реакції та наявність гематоенцефалічного бар’єру, який обмежує більшість ліків від досягнення мозку. Після операції пухлина часто повертається і може поширюватися на інші відділи мозку. Це створює додаткові проблеми як для пацієнтів, так і для лікарів.

Імунотерапія

Сфера імунотерапії швидко розвивається, триваючі дослідження розширюють її потенційне застосування для різних захворювань. Схвалені методи імунотерапії наразі доступні для різних видів раку, таких як меланома, рак грудей і легенів. Імунотерапія також може бути використана для лікування аутоімунних захворювань, таких як розсіяний склероз і ревматоїдний артрит, інфекційних захворювань, таких як ВІЛ і гепатити В і С, а також при алергічних захворюваннях.

Для лікування гліобластоми імунотерапія представляє багатообіцяючий, хоча й комплексний шлях. Через високоадаптивну природу пухлини гліобластома представляє різні мутації в різних областях мозку. Це ускладнює націлювання. Незважаючи на це, дослідники налаштовані оптимістично.

Недавні дослідження показали, що імунотерапію можна безпечно проводити за допомогою ін’єкцій у спинномозкову рідину. Зараз вчені досліджують, як адаптувати ці методи для більш ефективного проникнення в пухлину.

Незважаючи на перспективу імунотерапії, зробити її ефективною для гліобластоми залишається проблемою. У минулому брак фінансування перешкоджав дослідженням раку мозку. Але нові ініціативи допомагають залучати дослідників з інших галузей до боротьби з гліобластомою. Протягом 20 років я вивчав, як імунною системою можна маніпулювати та модулювати під час раку та хронічної інфекції. Нещодавно я вивчав, як імунні клітини спілкуються та втручаються в роботу мозку, що призводить до виникнення хвороби Альцгеймера.

Зараз я застосовую ці знання та досвід до гліобластоми, де я досліджую, як обійти бар’єри, які заважають лікуванню досягти пухлини. Моя робота є частиною глобальних зусиль з розробки та випробування імунотерапевтичних методів лікування гліобластоми.

У той час як гліобластома залишається складним і важким для лікування захворюванням, імунотерапія пропонує потенційний шлях до кращих результатів для пацієнтів. Але на сьогодні не існує схвалених клінічно доступних імунотерапій для покращення життя пацієнтів з гліобластомою.

Також важливо відзначити, що не всі види раку реагують на імунотерапію. І можуть бути побічні ефекти, пов’язані з імунітетом, такі як запалення органів. Слід уважно стежити за тим, щоб будь-яке лікування не призвело до набряку мозку. Спосіб доставки цих ліків також має важливе значення. Лікувати пацієнта простою ін’єкцією в руку і в кров або через спинний мозок краще, ніж, наприклад, операцію на мозку. Ці міркування є важливою частиною дослідження.

Однак перспективи використання імунотерапії при гліобластомі залишаються захоплюючими. Оскільки інтерес до потенціалу імунотерапії та інвестиції зростають, ми з моїми колегами-дослідниками продовжуємо сподіватися, що незабаром ми зможемо відкрити більш ефективні методи лікування цієї жахливої ​​хвороби. Цю статтю перепубліковано з The Conversation за ліцензією Creative Commons. Прочитайте оригінальну статтю.