Команда дослідників з Оксфордського університету пролила світло на таємницю того, як саме високий рівень глюкози в крові призводить до діабету 2 типу. Відкриття показує, що метаболіти глюкози можуть пошкоджувати бета-клітини підшлункової залози, що призводить до прогресування діабету 2 типу, а порушення цього процесу може запропонувати новий спосіб лікування захворювання.
За оцінками Міжнародної діабетичної федерації, понад пів мільярда людей у всьому світі зараз живуть з діабетом, і переважна більшість із них страждає на діабет 2 типу. Захворювання характеризується гіперглікемією, коли високий рівень глюкози циркулює в крові. Дослідники давно знають, що діабет 2 типу здебільшого є результатом неправильного харчування та відсутності фізичних вправ. Хронічно високий рівень споживання цукру призводить до діабету 2 типу через порушення здатності організму виділяти інсулін, гормон, який, як відомо, знижує рівень глюкози в крові.
Дослідники не зрозуміли, як саме хронічно високий рівень глюкози в крові пошкоджує бета-клітини, що виробляють інсулін. Елізабет Хейторн, один із провідних дослідників у новому дослідженні, раніше встановила, що хронічна гіперглікемія може пошкоджувати бета-клітини, тому наступним кроком було визначити, як саме відбувається це пошкодження.
«Ми зрозуміли, що далі нам потрібно зрозуміти, як глюкоза пошкоджує функцію бета-клітин, щоб ми могли подумати про те, як ми можемо зупинити це і таким чином уповільнити, здавалося б, невблаганне зниження функції бета-клітин при СД2», — пояснив Гейторн.
У серії досліджень на тваринах і дослідженнях культивованих клітин дослідники виявили, що не сама глюкоза порушує функцію бета-клітин, що виробляють інсулін, а продукти, що утворюються в процесі метаболізму глюкози. Дослідники досі не зрозуміли, які конкретно метаболіти глюкози викликають цей процес, але вони чітко демонструють, що пригнічення метаболізму глюкози може підтримувати вироблення інсуліну навіть за наявності високого рівня глюкози в крові.
Цікаво, що цей висновок дещо суперечить інтуїції: дослідники виявили, що блокування процесу метаболізму глюкози шляхом інгібування ферменту під назвою глюкокіназа фактично покращує секрецію інсуліну у тварин. Френсіс Ешкрофт, інший дослідник, який працював над дослідженням, сказав, що цей висновок є протилежним тому, що раніше випробували для лікування діабету 2 типу (T2D).
«Оскільки метаболізм глюкози зазвичай стимулює секрецію інсуліну, раніше висувалася гіпотеза, що посилення метаболізму глюкози посилить секрецію інсуліну при СД2, і активатори глюкокінази були випробувані з різними результатами», — зауважив Ешкрофт. «Наші дані свідчать про те, що активатори глюкокінази можуть мати несприятливий ефект і, дещо суперечливо інтуїтивно, що інгібітор глюкокінази може бути кращою стратегією лікування СД2».
Ешкрофт підкреслює, що ці висновки все ще є дуже попередніми, тому потрібно ще багато роботи, перш ніж цей вид терапевтичного підходу досягне клінічного застосування. Але це знаменне відкриття змінює те, як ми думаємо про розробку нових способів лікування діабету 2 типу.
«Це свідчить про потенційний спосіб уповільнення або запобігання зниження функції бета-клітин при цукровому діабеті 2 типу», — додав Ешкрофт. Джерело