Хіміотерапія щороку рятує життя тисячам дітей із раком. Але тепер вчені виявили її несподіваний наслідок: лікування може залишати довготривалі зміни в ДНК не лише пухлинних, а й здорових клітин.
Дослідники використали надчутливу технологію секвенування NanoSeq, яка дозволяє знаходити генетичні зміни навіть на рівні окремих клітин. Це дало змогу побачити те, що раніше залишалося практично невидимим.
Десятиліття пошкоджень за короткий час
Команда проаналізувала зразки крові, пухлин і здорової тканини печінки дітей, які проходили лікування. Особливу увагу приділили препаратам на основі платини — важливому класу хіміотерапевтичних засобів, які використовують для лікування багатьох дитячих онкологічних захворювань.
Результат виявився несподіваним. У здорових клітинах після такого лікування знаходили значно більше змін ДНК. За словами дослідників, за відносно короткий період клітини могли накопичити рівень генетичних пошкоджень, який зазвичай формується протягом десятиліть. Фактично хіміотерапія залишала в клітинах своєрідний генетичний слід.
Найдивніше знайшли в печінці
Особливо цікавим виявилося те, що печінка реагувала на платинову хіміотерапію не так, як інші тканини. Вчені виявили в здорових клітинах печінки раніше невідомий характер пошкодження ДНК. Причому такого сліду не знайшли в інших досліджених тканинах.
Дослідники припускають, що причина може бути пов’язана з роботою самої печінки: саме вона активно переробляє та розщеплює багато лікарських препаратів. Під час цього процесу можуть утворюватися речовини, здатні пошкоджувати ДНК клітин.
Це відкриття важливе ще й тому, що показує: один і той самий препарат може залишати різні генетичні сліди залежно від тканини.
Чи пояснює це проблеми через роки?
У частині пошкоджених клітин дослідники виявили зміни, які потенційно можуть сприяти розвитку раку. Це може допомогти пояснити, чому люди, які пережили рак у дитинстві, мають підвищений ризик деяких захворювань у дорослому віці.
Але тут важливо не робити неправильний висновок. Виявлення пошкоджень ДНК не означає, що дитина обов’язково захворіє на рак або матиме проблеми з печінкою в майбутньому. Вторинні пухлини після дитячого раку залишаються відносно рідкісним явищем.
Дослідження радше показує можливий біологічний механізм, який допомагає зрозуміти віддалені наслідки лікування.
Хіміотерапію все одно не можна назвати «поганим» лікуванням
Найважливіший момент полягає в тому, що ці результати не ставлять під сумнів необхідність хіміотерапії. Для багатьох дітей саме вона є ключовою частиною лікування, що дозволяє перемогти рак, а ефективних альтернатив у багатьох випадках просто немає.
Тепер учені отримали своєрідну карту пошкоджень здорових клітин. У майбутньому це може допомогти створити способи захисту організму від частини таких змін, не знижуючи протиракової ефективності препаратів.
І це, мабуть, найважливіша частина відкриття: мета не в тому, щоб відмовитися від хіміотерапії, а в тому, щоб зробити її безпечнішою для тих, кому вона рятує життя.