Часто, як тільки поряд встановлюють нову антену стільникової мережі, влада тут же починає отримувати скарги. Кияни кілька років тому «засипали» СЕС листами, а в карпатському місті Яремче взагалі через це вимкнули всі вишки, і його жителі залишилися без мобільного зв’язку. Це актуально зараз, коли в нашій державі став доступний зв’язок 3G у форматі UMTS, й оператори активно будують нові базові станції. Давайте розберемося, як впливає стільниковий зв’язок на здоров’я та чи варто його боятися.
Як працюють мережі
Головним куратором зв’язку в стандартах GSM та UMTS є асоціація GSMA, до якої входять найбільші оператори світу та виробники. Ось як вона пояснює роботу мереж стільникового зв’язку.
Оператори розбудовують територію за стільниковим принципом – коли покриття сусідніх базових станцій дотикається один одного. Ваш мобільний телефон постійно «спілкується» з мережею та повідомляє, яка вишка знаходиться найближче. Так можна витрачати менше енергії при пересиланні. При цьому радіус покриття кожної вишки сильно залежить від ландшафту, дерев, будівель та інших перешкод:
Окрім цього, дальність роботи базової станції залежить від частоти, на якій вона працює. Якщо GSM на частоті 900 МГЦ забезпечує максимальне покриття на відстані до 35 км, то зв’язок UMTS працює на частоті 2,1 ГГц, і його радіус складає близько 1,5 км. Саме тому вишок 3G потрібно в декілька разів більше, ніж 2G – у середньому в 1,6 раза.
Сама базова станція – це комплекс із кількох блоків. До неї входить будівля з обладнанням, вишка для антен, самі антени. Останні зазвичай являють собою паралелепіпед шириною 15-30 см та довжиною в кілька метрів – це залежить від робочої частоти.
Чого варто боятися
Дослідження біологічного впливу радіохвиль проводиться вже більше 50 років, і лише за останнє десятиліття на них витратили близько €200. Вони показали, що радіохвилі – це неіонізуюча радіація, і тому вони не руйнують молекулярну структуру організму при проходженні, якщо потужність менша, ніж встановлені організацією International Commission on Non-Ionizing Radiation Protection (ICNIRP) рівні. Базові станції мобільного зв’язку їх не перевищують – за вказівками ICNIRP, вони мають випромінювати в 500 разів слабкіше.
За даними Світової організації охорони здоров’я, за останні 30 років опубліковано більше 25 тисяч статей на тему біологічних ефектів неіонізуючої радіації. Її фахівці у 2004 році постановили, що наявні сьогодні докази не виявляють якогось негативного впливу електромагнітного випромінювання на живі організми.
Головна доведена небезпека від мобільного зв’язку полягає в нагріванні тіла радіохвилями. Наше тіло самостійно регулює температуру і невеликий нагрів йому не страшний. При перевищенні норм ICNIRP можна буквально зваритися зсередини.
Поглинання енергії радіохвиль показує параметр Specific Absorption Rate (SAR), і його вказують на упаковках гаджетів. Визначають його за допомогою манекена у вигляді наповненої водою голови (людина майже на 80% складається з води). Усередині є датчик SAR, а досліджуваний телефон чи базова станція працює на максимальній потужності випромінювання. Ось, наприклад, які телефони варто тримати подалі від голови.
Яка ситуація з базовими станціями
Різні країни мають власні стандарти максимальної потужності випромінювання. У Росії та Білорусі це 10 мкВт/кв.см, а в деяких країнах Скандинавії – 100 мкВт/кв.см. В Україні в Державних санітарних нормах і правилах захисту населення від електромагнітних випромінювань вказаний максимальний рівень 25 мкВт/кв. см.
Енергія випромінювання базової станції падає з відстанню до неї. Потужність падатиме з кожним метром, і вже на відстані 45 метрів від антени вона становитиме 10 мкВт/кв.см. Тобто на такій відстані, навіть якщо базова станція «світить» вам прямо у вікно, загрози здоров’ю від випромінювання базової станції немає взагалі:
По вертикалі – потужність випромінювання у Вт/кв.м, по горизонталі – відстань до антен базової станції
Взято с today.mts.com.ua