Озеленення Сахари змінило всю північну півкулю Землі

У тепліші періоди історії планети Сахара припиняла бути пустелею і заростала рослинністю. Тепер кліматологи з’ясували, що таке заростання сильним чином впливало як мінімум на всю Північну півкулю і особливо на Арктику, Європу та Середню Азію. Ці висновки цікаві в контексті нинішнього потепління, наслідком якого низка вчених вважають нове озеленення Сахари, що наближається.

Між 11 і п’ятьма тисячами років тому північне літо збігалося з найбільшим зближенням Землі та Сонця, яке сьогодні припадає на літо в Південній півкулі. Оскільки Південна півкуля за рахунок льодів Антарктиди відбивала і відбиває світло в космос набагато сильніше, ніж Північна, період 11-5 тисяч років тому був суттєво теплішим, ніж голоцен в цілому (він почався 11 тисяч років тому і продовжується досі). Середні температури були близько плюс 15 градусів Цельсія, тобто на рівні 2020-х і вище, ніж до початку антропогенного глобального потепління.

Як і решта теплих періодів історії Землі, голоценовий кліматичний оптимум був часом, коли пустеля Сахара заросла і була в основному зеленою. Однак досі було не зовсім зрозуміло, наскільки сильно це впливало на планету загалом. Автори нової наукової роботи, опублікованої в журналі Climate of the Past, вирішили вивчити це питання. Вчені змоделювали клімат Землі в той час у двох варіантах: з рослинністю в Сахарі і без неї.

З’ясувалося, що вплив озеленення пустелі на решту світу дуже значний. Рослинність темніша за поверхню пустелі (у неї нижче альбедо, тобто відбивна здатність), крім того, вона закріплює пісок і практично пригнічує піщані бурі — регулярний бич Сахари та прилеглих регіонів. Мікрочастинки від цих бур створюють небезпечні для здоров’я значення аж до Італії та в окремі роки (наприклад, 2024-го) навіть Москви. Пил від бур піднімається досить високо, щоб блокувати частину сонячної енергії та помітно охолоджувати планету.

Обидва фактори призвели до того, що в моделюванні Північної півкулі Землі із заросла Сахарою середні температури від північних субтропіків до Арктики серйозно підвищувалися — особливо в Арктиці. Те саме стосувалося опадів. При цьому в Західній Європі зими ставали дещо прохолоднішими, а літо теплішими, ніж у варіанті без озеленення Сахари. Центральна та Східна Європи у світі із зеленою Сахарою ставали теплішими, Середня Азія отримувала прохолодніше літо, теплішу зиму та більшу кількість опадів. Одночасно Середземномор’я ставало прохолоднішим і отримувало більше опадів.

Зазначимо, що коли дослідники порівняли підсумки свого моделювання з палеокліматичними даними, отриманими від копалин (стародавні деревні кільця, залежні від температури навколишнього середовища, співвідношення ізотопів і так далі), то отримали далеку від ідеального відповідність. Одночасно воно було вищим, ніж для моделювання без зеленої Сахари.

Хоча автори наукової роботи проаналізували кліматичне минуле, їх висновки є актуальними і для майбутнього. Наразі Земля практично повернулася до температур оптимуму голоцену. Ряд західних учених говорять про озеленення Сахари, що почалося, хоча сучасні російські кліматологи його і не чекають.

Найбільший вітчизняний кліматолог минулого Михайло Будико, який передбачив неминучість глобального потепління та його точне кількісне значення ще у 1970-х, вважав, що нове озеленення Сахари буде неминучим наслідком нового потепління. Якщо все так і станеться, клімат високих і середніх широт Землі може змінитися в той же бік, що й 5-11 тисяч років тому.