У виснажливому та масштабному пошуку одна дослідниця відшукала уламки й фрагменти легендарного Каменя Скун, також відомого як Камінь Долі, який протягом століть використовували під час коронації королів у Великій Британії.
Піщаникова брила вагою 335 фунтів зазнала ушкоджень через крадіжки та перевезення, розколовшись на частини та фрагменти. У нещодавньому дослідженні, професорка Саллі Фостер з Університету Стерлінга вирушила в безпрецедентну подорож, щоб знайти всі 34 зниклі фрагменти та відтворити історію, сповнену міфів, ідентичності й суперечностей.
«Камінь Долі має дві незмінні риси. Перша — він здатен об’єднувати націю Шотландії, а друга — доводити до шаленства британський істеблішмент. Минулого тижня ця знаменита брила піщанику знову продемонструвала свою силу», — пише Фостер у дослідженні.
«Це академічно новаторське й ретельне вивчення відомих і нещодавно (повторно) відкритих фрагментів Каменя докорінно змінює наше розуміння цього артефакту, проливаючи світло на його неофіційну історію та значення».
Епічне відновлення королівського каменя
Після вивчення листів, фотографій і архівних записів Фостер підтвердила існування та походження 17 із 34 зниклих фрагментів. Її дослідження поєднало політичний та особистий виміри, адже уламки передавалися між поколіннями в родинах. Вона навіть звернулася до громадськості із проханням допомогти знайти місце, де фрагменти можуть зберігатися.
«Залізні кільця, побите поверхнею каменю, тріщина, яка майже розділила його навпіл, свідчать про довгі мандрівки», — зазначено в дослідженні.
Історія 34 фрагментів розпочалася після того, як шотландські студенти забрали камінь з Вестмінстерського абатства, прагнучи повернути його додому. Король Едуард захопив його у 1296 році, за повідомленням Archaeology News, і помістив під коронаційне крісло — символ панування Англії над Шотландією.
Уламки каменю, що мають справжнє значення
Камінь Долі — це не просто камінь. Він тісно пов’язаний із політичними конфліктами, національною ідентичністю, гордістю та боротьбою за свободу.
З часом боротьба між шотландськими націоналістами та англійською владою призвела до того, що камінь тріснув. Хоча його відновили, майстер-реставратор залишив кілька фрагментів собі. Згодом, під час підготовки до коронації королеви Вікторії у 1838 році, камінь «знову злочинно пошкодили», зазначає дослідження. За наступні роки фрагменти перетворилися на прикраси й розійшлися світом — один навіть дістався до Австралії, повідомляє Phys.org.
Більшість відомих фрагментів — 17 знайдених Фостер — пов’язані з ремонтом 1951 року, оскільки «англійський камінь» мав довгу й строкату історію, через що частково був забутий, хоча й залишався ключовим символом складних взаємин між двома культурами. Існування фрагментів не було таємницею, пояснює дослідження, але «відомості про них були дуже розпорошеними у часі й просторі».
«Ми бачимо, що фрагменти стають політичною метафорою, засобом зцілення суспільства на краще».
Прочитати дослідження можна в Antiquaries Journal.