Психолог Стів Тейлор з Університету Беккета в Лідсі опублікував результати свого десятирічного дослідження феномену “переживання розширення часу” (ПРВ) у новій книзі “Досвід розширення часу”. Дослідження розпочалося після особистого досвіду автора в автомобільній аварії 2014 року, коли він відчув значне уповільнення сприйняття часу.
У 2020 році Тейлор проаналізував 96 випадків ПРВ, виявивши, що близько половини таких епізодів трапляються під час нещасних випадків, а решта – при заняттях спортом, медитації чи психоделічних переживаннях. Результати були опубліковані у журналі The Journal of Humanistic Psychology.
Існуючі теорії, які пояснюють ПРВ викидом норадреналіну чи еволюційним механізмом виживання, не пояснюють всього спектра спостережень. Гіпотеза у тому, що це лише ілюзія пам’яті, також підтверджується даними досліджень.
Тейлор пропонує альтернативне пояснення: ПРВ є зміненим станом свідомості, при якому людина виходить за межі звичайного сприйняття часу. За його даними, люди в такому стані здатні обробляти інформацію значно швидше, ніж у звичайних умовах.
Згідно з теорією Тейлора, раптовий шок або інтенсивна концентрація можуть порушити стандартні психологічні процеси, викликаючи різке зрушення у свідомості. Це дозволяє людині сприймати час інакше, створюючи ефект уповільнення чи «розширення».
Дослідження передбачає, що сприйняття часу може бути не тільки фізичним феноменом, пов’язаним з гравітацією та просторово-тимчасовим континуумом, але й станом свідомості, що може змінюватись у певних умовах.