Французький вчений розглянув кішку як точкову частинку та змоделював її переміщення у присутності людини. Розрахунки і рівняння, що вийшло, він опублікував у новій науковій статті. За допомогою науки можна не лише відповідати на фундаментальні питання, а й описувати явища повсякденного життя. Наприклад, автори недавніх досліджень розрахували, як правильно тримати диск фрісбі під час гри в гольф, а також з’ясували, де зручніше стояти в закритих курилках та келихи якоїсь форми найкраще підходять для холодного пива.
Фізик Анчо Біазі (Anxo Biasi) з Університету Сорбонни у Франції склав рівняння, що описує переміщення кішок, коли поряд знаходиться людина. Скласти рівняння вченому допомогло спостереження за кішкою Емі. Результати роботи опублікував American Journal of Physics.
Біазі прийняв кішку за точкову частинку, що рухається в потенціалі, який створює людина. Він припустив, що «кішки поводяться так, ніби вони відчувають силу, що оточує людину».
- Кішки зазвичай відпочивають на певній відстані людей.
- Коли кішки лягають на людину (наприклад, на коліна, живіт, спину), мінімальні подразники на зразок мухи або ледь помітного звуку можуть змусити їх піти. Інтенсивність відхилень, необхідних, щоб кішка почала рухатися, залежить від рівня прихильності до людини, на якій вона лежить.
- Коли люди гладять кішок, ті здійснюють коливальні рухи туди-сюди.
- Коли люди звуть кішок, вони рідко відгукуються.
- Коли кішки вирішують підійти до людини, яка їх кличе, то часто відволікаються шляхом і не доходять до нього.
- Вночі кішки безладно бігають вперед-назад по будинку.
- Кішки муркочуть (видають м’який вібруючий звук), коли їм подобається, що їх гладить людина.
Фізик врахував, що кішка відчуває «силу», пов’язану із зовнішнім потенціалом (викликаний присутністю людини). Положення кішки в момент часу t щодо людини, що знаходиться в точці x = 0, він позначив як x(t), значення якого належить множині дійсних чисел. Важливими для рівняння стали маса кішки (m > 0) і коефіцієнт тертя (ϵ > 0), що враховує втому тварини.
За словами Біазі, відштовхуючись від результатів його дослідження та аналізуючи поведінку котячих, можна наочно продемонструвати, як складаються рівняння:
«Ця робота у цікавій формі демонструє розумовий процес, що супроводжується побудовою фізичних моделей, який рідко докладно описують у книгах. <…> Модель взаємодії кішки та людини наближає фізику до нефахівців, демонструючи на прикладі цікавої та знайомої ситуації логіку побудови фізичних моделей», — підсумував учений.