Ще задовго до появи сірників і запальничок людські предки навчилися робити те, що назавжди змінило хід еволюції, — самостійно розпалювати вогонь. Нове археологічне відкриття у Великій Британії свідчить: неандертальці опанували цю технологію приблизно 400 тисяч років тому, що робить її найдавнішим відомим прикладом штучного вогню в історії людства.
Вогонь, який створили самі люди
Дослідження очолили куратор палеолітичних колекцій Британського музею Нік Ештон та керівник проєкту Pathways to Ancient Britain Роб Девіс. Їхня команда працювала на палеолітичній стоянці East Farm Barnham у графстві Західний Сассекс на південному сході Англії.
Саме там археологи знайшли переконливі докази того, що вогонь був не випадковим наслідком блискавки чи лісової пожежі, а результатом цілеспрямованих дій неандертальців. Поруч із крем’яними ручними сокирами, які мали сліди сильного нагрівання та розтріскування, виявили уламки піриту — мінералу, який дає іскри при ударі об кремінь.
Важлива деталь: у цьому районі пірит майже не трапляється природно. Це означає, що його, ймовірно, спеціально принесли з іншого місця — ще один аргумент на користь усвідомленого використання технології розпалювання вогню.
Чому це відкриття таке важливе
До цього моменту вчені припускали, що люди навчилися самостійно добувати вогонь значно пізніше. Хоча використання природного вогню було відоме ще більш раннім гомінінам, уміння створювати його з нуля вважалося унікальною й значно пізнішою навичкою.
Нові знахідки відсувають цю дату приблизно на 350 тисяч років глибше в минуле, ніж вважалося раніше. Це також пояснює, чому на археологічних пам’ятках у Британії, Франції та Португалії того ж періоду фіксується різке зростання ролі вогню в повсякденному житті.
Неандертальці були значно складнішими, ніж ми думали
Попри поширені стереотипи, неандертальці не були примітивними істотами. Контроль над вогнем дав їм низку вирішальних переваг:
- Приготування їжі зробило м’ясо, коріння та бульби легшими для засвоєння
- Організм витрачав менше енергії на травлення, що сприяло зростанню мозку та розвитку когнітивних здібностей
- З’явилася можливість планувати стоянки, а не залежати від печер
- Вогнище стало осередком соціального життя та спілкування
- Вогонь відкрив шлях до нових технологій: обробки кістки, дерева та виготовлення клею з березової смоли для кріплення наконечників списів
Дослідники підкреслюють, що ці зміни добре вписуються у загальну картину еволюції людини в пізньому середньому плейстоцені — періоді між 500 і 300 тисячами років тому, коли розміри мозку поступово наближалися до сучасних.
Чому на стоянці немає попелу
Цікаво, що на місці не знайшли попелу, вугілля чи обвуглених кісток. Але вчені пояснюють це природними процесами — вітром, дощами та хімічними змінами ґрунту, які могли знищити такі сліди за сотні тисяч років.
Натомість кам’яні знаряддя з характерними слідами нагрівання — почервонінням, тріщинами та деформаціями — стали ключовими доказами існування спеціального вогнища з чітко визначеною функцією.
Поворотний момент в історії людства
Уміння розпалювати вогонь стало одним із найважливіших технологічних проривів у нашій історії. Нове відкриття показує, що цей крок був зроблений значно раніше, ніж ми звикли думати, і що неандертальці відіграли в ньому ключову роль.
Як зазначають автори дослідження, опублікованого в журналі Nature, ці знахідки доповнюють інші докази складної поведінки давніх людей і свідчать про масштабну трансформацію способу життя наших предків. Вогонь не лише зігрів їх — він буквально підживив еволюцію людського розуму.