Вчені розкрили секрет фарб Стародавнього Єгипту: художники змішували їх із насінням

Стародавні єгиптяни виявилися значно винахідливішими художниками, ніж ми думали. Аналіз фарб віком до 3500 років показав: для їх виготовлення використовували не лише тваринний клей, а й яйця, зерно та навіть насіння кунжуту й моринги.

Дослідники під керівництвом Клари Гранцотто з Університету Копенгагена проаналізували 28 крихітних зразків фарб і клею з 14 стародавніх предметів. Серед них були саркофаги, фрагменти розписів гробниць, пофарбована штукатурка та вапнякові деталі. Вік знахідок дуже різний — приблизно від 1425 року до нашої ери до 400 року нашої ери. Дослідження було опубліковано в журналі Science Advances.

Фарба була справжнім «рецептом із того, що було під рукою»

Найчастіше вчені знаходили колаген великої рогатої худоби. Його отримували зі шкіри та кісток шляхом варіння, виготовляючи своєрідний тваринний клей, який допомагав пігменту триматися на поверхні. Але деякі зразки виявилися набагато цікавішими.

У фарбах знайшли білки курячого яйця, пшениці, ячменю, кунжуту та моринги. Причому склад сумішей відрізнявся залежно від конкретного предмета.

Наприклад, у зеленій фарбі з гробниці Небамуна, створеній близько 1350 року до н. е., виявили білки яєчного білка та жовтка. Це може свідчити, що для фарби використовували ціле яйце. В інших зразках знайшли білки зернових культур, які могли потрапити до складу фарби у вигляді борошна або борошняної пасти.

Найдивніша знахідка — кунжут і моринга

Особливо здивували дослідників білки кунжуту та моринги. Кунжут виявили у двох творах мистецтва, створених із різницею більш ніж у тисячу років. А в червоній фарбі на греко-римській дерев’яній труні знайшли ще й білки моринги.

Цікаво, що самі олії з цього насіння навряд чи добре підходили для виготовлення фарби. Тому вчені припускають, що художники могли використовувати макуху — білковий залишок, який залишається після віджимання насіння. Поки що це лише гіпотеза: білки доводять присутність насіння, але не дозволяють точно встановити, як саме його використовували.

Можливо, тут був і релігійний сенс

Моринга мала для стародавніх єгиптян не лише практичне значення. Дерево було пов’язане з богом Птахом, покровителем ремісників. Тому дослідники допускають, що морингу могли додавати до фарби не випадково — можливо, через її релігійне значення або як своєрідне присвячення готового твору. Втім, хімічний аналіз не здатен сказати, чи справді це було причиною.

Головний висновок дослідження ще цікавіший: у Стародавньому Єгипті, схоже, не існувало одного універсального рецепта фарби. Майстри могли змішувати різні доступні матеріали залежно від завдання, місця та обставин. І тепер учені намагаються прочитати ці стародавні «рецепти» за білками, які пережили тисячоліття.