Проєкт реконструкції дороги на схилі пагорба в столиці провінції Шаньсі, розпочатий у 2018 році, призвів до розкопок гробниці, про які археологи донедавна не повідомляли.
Лун Чжень, директор Науково-дослідного інституту стародавнього міста Цзіньян при Інституті захисту культурних реліквій Тайюаня, повідомив (за перекладом державного агентства «Сіньхуа»), що по обидва боки дверей гробниці намальовані парні фігури, а по всій гробниці зображені сцени з життя людей — від жінок, які штовхають каміння, щоб молоти борошно, до чоловіків, що готують локшину, жінок, які носять воду в апельсинових посудинах, і чоловіків, які товчуть рис молотами.
Експерти вважають, що гробниця належала чоловікові, який помер у 736 році нашої ери у віці 63 років, у середині правління династії Тан (618–907 роки). Його поховали разом із дружиною.
Вісім сцен, намальованих у гробниці, виконані в модному на той час стилі «фігури під деревом», який, як видно з назви, зображує щоденні справи, що відбуваються під художньо змальованими деревами. Ці сцени відкривають новий погляд на повсякденне життя та обов’язки епохи Тан. Усі фігури, намальовані в гробниці, здаються представниками етнічної групи хань, за винятком однієї — фігури зі світлим волоссям і бородою.
Віктор Сюн, професор історії Західно-Мічиганського університету, який не брав участі у відкритті, розповів виданню Live Science, що «західник», намальований у гробниці, веде верблюдів і, ймовірно, представляє когось із Центральної Азії. «Виходячи з рис його обличчя та стилю одягу, — зазначив Сюн, — можна припустити, що це согдієць із Центральної Азії».
Согдійський народ проживав на території сучасних Таджикистану та Узбекистану й був активним учасником торгівлі вздовж Великого шовкового шляху. Фрески вкривають усю гробницю, крім підлоги. Газета South China Morning Post написала, що стиль розпису нагадує інші фрески епохи Тан — із чіткими контурами, простим штрихуванням і двовимірною композицією.
Чжень вважає, що стиль збігається з розписами, знайденими в гробниці Ван Шень-цзи — ключової постаті кінця IX століття, під час занепаду династії Тан і становлення династії Сун. Стилі настільки схожі, що, можливо, їх створив один і той самий художник.
Не лише невелика цегляна гробниця була вкрита розписами — оздобленими виявили також ворота, коридор і постамент, на якому стояли труни. Куполоподібна стеля відрізняється від решти декору та містить зображення, схоже на дракона. Фігури біля входу, імовірно, зображають охоронців у жовтих мантіях із мечами, перев’язаними навколо талії.
Інші сцени показують жінку в яскравій сукні, яка веде чотирьох коней, чоловіка з батогом поруч, а також жінок і чоловіків, що тримають скрині або церемоніальні чаші біля грудей. На фресках видно також старого чоловіка в кількох сценах — він тягнеться до змії, несе сокиру та дрова, а також тримає чашу. У розписах зустрічаються численні дерева, квіти, гори та тварини. Більшість фігур у гробниці, ймовірно, є зображенням тих самих двох осіб, яких археологи вважають власниками поховання.
Сюн зазначив, що сцени на фресках демонструють деякі «ніколи раніше не бачені» приклади хатньої праці епохи Тан. Оскільки зображені фігури, найімовірніше, були власниками гробниці, вони, ймовірно, відображають деталі їхнього повсякденного життя. А присутність «західника» додає інтриги до спокійного побуту цієї давньої пари. Джерело