Вулкан Кікаї знову накопичує магму: що це означає для майбутніх вивержень
Близько 7300 років тому біля узбережжя японського острова Кюсю стався один із найпотужніших вулканічних вибухів у сучасній геологічній епосі. Виверження вулкана Кікаї стало найбільшим у голоцені — періоді, в якому ми живемо сьогодні. Тоді в атмосферу було викинуто близько 160 кубічних кілометрів вулканічного матеріалу — у десятки разів більше, ніж під час відомих вивержень XX століття.
Наслідки були катастрофічними: гарячі пірокластичні потоки поширилися на сотні кілометрів, а попіл вкрив значні території Японії та навіть досяг Корейського півострова. Існує припущення, що це виверження могло серйозно вплинути на життя давньої культури Дзьомон.
Сьогодні цей вулкан не проявляє подібної активності, але він далекий від «сплячого» стану. Дослідження показують, що під кальдерою — величезною западиною, що залишилася після вибуху — знову формується магматичний резервуар. Це викликає занепокоєння серед учених, адже подібні вулкани здатні «прокидатися» після тривалих періодів спокою.
Щоб краще зрозуміти, що відбувається під поверхнею, дослідники з Японії провели масштабне дослідження. Вони використали спеціальні сейсмічні методи: створювали звукові імпульси в океані та аналізували, як вони проходять крізь земну кору. Це дозволило «зазирнути» під дно океану, де зараз розташована більша частина кальдери Кікаї.

Результати показали наявність великої магматичної камери, яка, ймовірно, і живила давнє виверження. Водночас аналіз складу магми свідчить: це не залишки старого матеріалу, а нова магма, що поступово накопичується.
Додатковим підтвердженням цього процесу є формування лавового купола, яке триває вже кілька тисяч років. Це означає, що система вулкана активна і поступово відновлюється.
Вчені вважають, що подібні процеси характерні не лише для Кікаї. Інші відомі кальдери, такі як Єллоустоун у США чи Тоба в Індонезії, можуть проходити схожі цикли накопичення магми. Розуміння цих механізмів є ключовим для прогнозування майбутніх вивержень.
Сьогодні головна мета дослідників — навчитися вчасно виявляти ознаки підготовки великих вивержень. Адже навіть значно слабший вибух у сучасному густонаселеному регіоні може мати серйозні наслідки для мільйонів людей.
Дослідження вулкана Кікаї показує: навіть після тисячоліть спокою природа продовжує свою роботу. І те, що відбувається глибоко під землею, може одного дня знову нагадати про себе на поверхні. Дослідження було опубліковано в журналі «Communications Earth & Environment».
