Північ Туреччини давно живе з відчуттям прихованої загрози. Країна розташована на стику одразу кількох тектонічних плит, і землетруси тут — не виняток, а частина історії. Та найбільше занепокоєння сьогодні викликає район Мармурового моря, неподалік від Стамбула. Саме там, за словами науковців, може статися наступний великий землетрус.
Чому всі дивляться на Мармурове море
У 1939 році землетрус в Ерзінджані забрав життя понад 30 тисяч людей. Відтоді дослідники помітили тривожну закономірність: сильні землетруси вздовж Північно-Анатолійського розлому ніби «рухаються» на захід. Логічним наступним пунктом цього ланцюга виглядає саме ділянка під Мармуровим морем.
Проблема в тому, що ця частина розлому не спричиняла великих поштовхів уже понад 250 років. А це означає лише одне — напруга в земній корі могла накопичуватися десятиліттями. Водночас детальна будова розлому під морським дном залишалася майже невідомою, що ускладнювало будь-які прогнози.
Погляд під землю у форматі 3D
Міжнародна команда дослідників під керівництвом професора Ясуо Оґави з Японії та доцентки Тюлай Каї-Екен з Туреччини зробила важливий крок до розв’язання цієї загадки. Вчені створили першу повноцінну тривимірну модель того, що відбувається глибоко під Мармуровим морем.
Для цього вони використали дані понад 20 спеціальних вимірювальних станцій, які фіксують зміни електричних і магнітних полів Землі. Такі коливання можуть здаватися незначними, але саме вони дозволяють «зазирнути» на десятки кілометрів під поверхню та зрозуміти, з яких порід складається земна кора і в якому стані вона перебуває.
Результатом стала 3D-модель, що показує розподіл електричного опору порід глибоко під морським дном — своєрідна карта прихованого світу, який раніше існував лише в теоріях.
Де ховається небезпека
Аналіз цієї моделі показав: структура розлому значно складніша, ніж вважалося. Під Мармуровим морем чергуються ділянки з різною міцністю порід. Там, де електричний опір низький, імовірно, присутні рідини — такі зони слабші та більш «податливі». Натомість області з високим опором вказують на тверді, жорстко «заблоковані» сегменти кори, де може накопичуватися напруга.
Саме на межах між цими зонами, за припущенням учених, і можуть зароджуватися майбутні сильні землетруси. Іншими словами, небезпека криється не в одному конкретному місці, а в контакті між слабкими та міцними ділянками розлому.
Чим це важливо для Стамбула
Нове дослідження не дає точної дати наступного землетрусу — наука до цього ще не дійшла. Проте воно суттєво звужує «зону пошуку» і допомагає краще оцінити, де саме може початися руйнування і якої сили воно може бути.
За словами авторів роботи, такі моделі мають велике значення для прогнозування та зменшення наслідків катастроф. Краще розуміння механіки розлому означає кращу підготовку: від оновлення будівельних норм до вдосконалення систем раннього попередження.
Крок до меншого ризику
Північно-Анатолійський розлом нікуди не зникне, і землетруси в цьому регіоні — питання часу. Але кожне нове дослідження, подібне до цього, робить невидиму загрозу трохи зрозумілішою. А там, де є знання, з’являється шанс врятувати життя, коли земля знову нагадає про свою силу.