Світова гонка за металами для «зеленої» енергетики дедалі частіше звертає погляд у найменш досліджені куточки планети — на дно океану. Проте нове масштабне наукове дослідження показує: видобуток корисних копалин у глибоководних районах може коштувати природі надто дорого. Вчені знайшли щонайменше 788 видів живих організмів, які опиняються під реальною загрозою через майбутній глибоководний видобуток.
Регіон, який хочуть перетворити на шахту
Між Мексикою та Гаваями розташована величезна акваторія Тихого океану — зона Кларіон—Кліппертон (CCZ). Це один із найменш вивчених регіонів планети, що лежить на глибині близько 4 тисяч метрів. Саме тут зосереджені так звані поліметалічні конкреції — грудки, багаті на кобальт, нікель, мідь, марганець та рідкісноземельні елементи, необхідні для виробництва акумуляторів, електромобілів і відновлюваної енергетики.
Комерційний інтерес до цих ресурсів зростає, однак біологи б’ють на сполох: ці території є домівкою для унікальних екосистем, які формувалися мільйонами років.
788 видів, багато з яких ми бачимо вперше
Команда морських біологів під керівництвом Томаса Дальгрена з Університету Гетеборга протягом кількох років досліджувала дно океану в CCZ. У результаті вчені зібрали понад 4 тисячі зразків тварин і ідентифікували 788 видів, значна частина з яких раніше науці була невідома.
Серед мешканців глибин — морські павуки, прозорі морські огірки, химероподібні риби, анелідні черви, скляні губки та поодинокі корали, які в темряві виглядають як примарні квіти. Деякі організми настільки крихкі, що не витримують підйому на поверхню через різку зміну тиску.
Що робить видобуток таким небезпечним
Під час тестового глибоководного видобутку, проведеного у 2022 році, дослідники зафіксували серйозні екологічні наслідки. Машини, які всмоктують конкреції з дна, здіймають хмари донних відкладень. Саме в цьому верхньому шарі осаду мешкає близько 74% всієї абісальної фауни.
У зоні безпосереднього проходження техніки чисельність великих донних організмів скоротилася на 37%, а загальне біорізноманіття — майже на третину. Навіть там, де кількість тварин формально не зменшувалася, змінювалася структура спільнот: одні види починали домінувати, витісняючи інші.
Окрім механічного руйнування, небезпеку становлять токсичні концентрації металів, пошкодження органів дихання та живлення, а також шум, який може впливати на морських ссавців, зокрема китів і дельфінів.
Час працює проти океану
Глибоководні екосистеми відновлюються надзвичайно повільно. Осад на дні океану наростає буквально на частки міліметра за тисячу років. Тож навіть незначне втручання може мати наслідки, які триватимуть десятиліттями або й століттями.
Науковці наголошують: перш ніж дозволяти промисловий видобуток, потрібно детально зрозуміти, що саме ми можемо втратити. Для цього необхідні довгострокові спостереження та суворі екологічні оцінки, особливо в районах, де осад осідає повільно й зміни не одразу помітні.
788 причин для обережності
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Ecology & Evolution, стають вагомим аргументом у глобальній дискусії про майбутнє глибоководного видобутку. Вчені фактично нагадують: океанське дно — це не порожній склад ресурсів, а складний живий світ, який ми лише починаємо пізнавати.
І цілком можливо, що багато з цих 788 видів можуть зникнути ще до того, як людство встигне дізнатися про них більше.