Вчені розповіли, коли Земля була «привабливішою для інопланетян»

Для будь-яких потенційних інопланетян, які шукають власні інопланетні форми життя, Земля легше привернула б увагу за часів динозаврів, ніж сьогодні. Астробіолог Ребекка Пейн і астроном Ліза Калтенеггер з Корнельського університету змоделювали останні 540 мільйонів років історії Землі – фанерозойський еон – щоб побачити, як змінилися різні біомаркери, які використовуються для виявлення ознак життя на великих відстанях.

Вони виявили, що дві ключові пари біомаркерів були сильнішими приблизно 100-300 мільйонів років тому: кисень і метан, а також озон і метан. В першу чергу це пов’язано з розповсюдженням зелених насаджень, які доставляли значно більший рівень кисню в атмосферу.

Це означає, що будь-які гіпотетичні інопланетні телескопи, які шукають відбитки світла (або спектри пропускання), могли б набагато легше помітити нашу планету в Юрський період, ніж сьогодні.

«Світлий відбиток пальця сучасної Землі був нашим шаблоном для ідентифікації потенційно населених планет, але був час, коли цей відбиток був ще більш виразним — краще показував ознаки життя», — каже Калтенеггер. «Це дає нам надію, що виявити ознаки життя — навіть великого, складного життя — деінде в космосі, може бути трохи легше».

На кількість кисню в атмосфері впливають різноманітні фактори, від рівня лісистості на суші до різних типів морських видів в океані та домінуючих погодних умов  Вважається, що протягом більшої частини останніх 400 мільйонів років або близько того рівень кисню в атмосфері був у межах 16-35 відсотків. Це відоме як «вогневе вікно»: чим менше, то вогонь не спалахне, більше його буде дуже важко загасити.

«Фанерозой — це лише останні 12 відсотків історії Землі, але він охоплює майже весь час, коли життя було складнішим за мікроби та губки», — каже Пейн.

Астрономи досліджують решту Всесвіту в пошуках тих самих світлових відбитків, шукаючи ознаки атмосфери, яка може підтримувати форму життя, яка нам може бути знайома. Тепер ми знаємо, як має виглядати фанерозойська планета, тому пошук може бути більш точним. Завдяки передовим технологіям на борту космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вчені тепер мають можливість аналізувати атмосфери екзопланет, хоча ми все ще не можемо бути впевнені, що життя розвиватиметься, так само як на Землі.

«Сподіваюся, що зараз ми знайдемо деякі планети, які мають більше кисню, ніж Земля, тому що це трохи полегшить пошуки життя», — каже Калтенеггер. «І хто знає, можливо, є й інші динозаври, яких чекає пошук».