Міжнародна група дослідників, включаючи вчених з UNIGE, виявила, що пустеля Аравійського півострова колись була сформована величезним озером і мережею річок. Руб’-ель-Халі, або Порожній квартал, є однією з найбільших пустель на Землі, що охоплює майже 650 000 квадратних кілометрів на Аравійському півострові, переважно в Саудівській Аравії. Його високі піщані дюни, деякі з яких досягають 250 метрів у висоту, визначають його як екстремальне та негостинне середовище сьогодні. Однак це не завжди було безплідним простором.
Нещодавнє дослідження, проведене дослідниками з Женевського університету (UNIGE) у співпраці з Університетом науки і технологій короля Абдалли (KAUST), Університетом Гріффіта, Каліфорнійським технологічним інститутом, Техаським університетом і Університетом долини Фрейзер, показує, що в цьому регіоні колись була велика мережа озер і річок. Під час більш вологих кліматичних періодів ця територія підтримувала луки та савани, створюючи умови, сприятливі для проживання та міграції людини.
Опубліковане в Communications Earth & Environment дослідження підкреслює, як зміни кліматичних циклів різко змінили ландшафт і вплинули на переміщення ранніх людських популяцій. З поверненням посушливих умов ці колись процвітаючі території були покинуті, що підкреслює потужну роль клімату у формуванні як екосистем, так і історії людства.
«Наша робота підкреслює наявність стародавнього озера, яке досягло свого піку близько 8000 років тому, а також річок і великої долини, сформованої водою», — пояснює Абдалла Закі, перший автор дослідження та колишній дослідник у секції наук про Землю та навколишнє середовище на факультеті природничих наук UNIGE та в Каліфорнійському технологічному інституті, наразі видатний постдокторант Школи геонаук Джексона. Техаський університет.
Озеро глибиною 42 метри
Ці водойми з’явилися в період «Зеленої Аравії», час сильних дощів, які тривали приблизно від 11 000 до 5 500 років тому, наприкінці четвертинної ери. «Площа озера становить 1100 м², що майже вдвічі перевищує площу поверхні Женевського озера, і досягає глибини 42 метри. Зі збільшенням кількості опадів озеро врешті-решт розлилося, спричинивши сильну повінь, яка вирізала 150-кілометрову долину на дні пустелі», — пояснює Себастьєн Кастельторт, професор динаміки земної поверхні в секції наук про Землю та навколишнє середовище на факультеті природничих наук UNIGE, який очолював роботу з Абдаллою Закі на стороні UNIGE.
Ґрунтуючись на відкладеннях і формах рельєфу, простежених понад 1000 км, вчені вважають, що сильні дощі, що живлять ці стародавні водопої, були результатом розширення на північ африканських та індійських мусонів. Ці вологі фази, пов’язані з орбітальними циклами, відрізнялися за тривалістю залежно від регіону: вони тривали кілька тисячоліть на півдні порівняно з кількома століттями на півночі. Вони сприяли формуванню луків і саван, що, своєю чергою, сприяло розширенню людей через Аравійський півострів.
Вплив людини
«Формування озерних і річкових ландшафтів, а також луків і саван сприяло б поширенню мисливських, збиральницьких і скотарських груп у те, що зараз є сухою, безплідною пустелею. Це підтверджується численними археологічними доказами, знайденими в Порожньому кварталі та вздовж його стародавніх озерних і річкових систем», — каже Майкл Петраглія, професор Австралійського дослідницького центру еволюції людини Університету Гріффіт. 6000 років тому в цьому регіоні різко скоротилася кількість опадів, створивши сухі, посушливі умови, які змусили ці кочові популяції мігрувати до більш гостинних місць.
Ці висновки підкреслюють вирішальну роль, яку відіграє африканський мусон у швидкій трансформації пустельного ландшафту Аравійського півострова, а також у формуванні переміщень населення. Цей наратив про зміни клімату та міграції людей, написаний на скелях і ландшафтах, є фундаментальним для розуміння та прогнозування можливих наслідків поточної зміни клімату.