Результати нового дослідження розійшлися з поширеним уявленням про те, що наявність собаки, кішки чи іншого домашнього компаньйона, безумовно, позитивно впливає на благополуччя людей. У деяких випадках можливий негативний ефект. У науковій літературі чимало статей про позитивний вплив домашніх тварин на психоемоційний стан людей. Однак часто до подібних досліджень залучали любителів тварин, які планують завести або мають чотириногих друзів і прив’язаних до них, що могло спотворювати результати.
Група фахівців з Угорщини вирішила врахувати цей фактор і вивчити вплив вихованців на довгострокове благополуччя людей на ширшій випадковій вибірці з 2783 осіб, стратифікованої за статтю, віком, рівнем освіти та місцем проживання.
Метою опитування, яке відбувалося у три етапи у 2020 році, вчені вказали намір з’ясувати ставлення до коронавірусної пандемії та вивчити, як люди переживали стрес через вимушену ізоляцію в цей час. На відміну від попередніх досліджень, учасники не характеризувалися особливою прихильністю до домашніх тварин і не обов’язково були прямими господарями. У розглянутий період 65 осіб придбали вихованців (собак, кішок чи інших тварин), а 75 – втратили.
З урахуванням існуючих даних про «ощасливливий» ефект наявності в будинку вихованців, дослідники вважали, що поява тварин благотворно позначиться на якості життя та суб’єктивному благополуччі респондентів, а їхня втрата, навпаки, погіршить їх. Проте одержані результати розійшлися з очікуваннями. Придбання пухнастих компаньйонів на початковому етапі справді супроводжувалося підйомом життєрадісності, але він був нетривалим від одного до чотирьох місяців. Через півроку оцінки рівня спокою, задоволеності життям, добробуту та фізичної активності знижувалися. Найсильніше такий ефект проявився у респондентів, які обзавелися собаками.
«Найбільше мене здивувало те, що поява вихованця в будинку ніяк не вилявала на самоту респондентів. Адже придбання собаки часто рекомендують та рекламують як спосіб вирішити проблему, полегшити самотність. Наше дослідження показало, що собаки у цьому сенсі реально не допомагали. Скоріше вони навіть змушували нових власників більше турбуватися», — прокоментував результати один з авторів нової наукової роботи.
Вчені попередили, що у собак, що вперше заводять, часто бувають нереалістичні очікування. Коли почуття новизни і первісна радість від появи цуценя в будинку минає, люди можуть відчувати негативні емоції та стрес через турботи, пов’язані з вихованцем. Дослідники не вперше наголошують на такому. Раніше група ветеринарів та психологів з Університету Гельсінкі (Фінляндія) виявила у деяких власників цуценят ознаки, що нагадують післяпологову депресію, за що стан прозвали «цуценятою депресією».
Угорських учених здивувало ще й те, що втрата домашніх вихованців відчутно не впливала на добробут респондентів. Втім, це можна пояснити особливостями вибірки та самого дослідження. Зокрема, від респондентів не вимагали бути безпосередніми власниками тварин, тому опитані могли відчувати меншу прихильність до вихованців. Крім того, на результатах міг позначитися підвищений рівень стресу та невизначеності під час пандемії.
Висновки вчених, описані в журналі Scientific Reports, спростовують популярну думку про те, що придбання чотирилапих компаньйонів, особливо собак, завжди супроводжують лише плюси. У довгостроковій перспективі можливі недоліки здатні переважити переваги, якщо рішення завести тварину було імпульсивним. Дослідники не заперечують позитивного впливу вихованців на благополуччя людей, але вважають, що цей ефект може бути переоцінений через минулі наукові роботи з менш репрезентативними вибірками з любителів тварин.