Астрономи шукають життя за межами Сонячної системи, але можуть потрапляти у власну пастку. Вчені попереджають: хімічні речовини в атмосфері далекої планети ще не є доказом того, що там існує життя.
Сьогодні один із головних способів пошуку потенційно населених світів — аналіз їхніх атмосфер. За допомогою потужних телескопів дослідники намагаються визначити, які гази присутні навколо екзопланет.
Деякі комбінації молекул можуть вважатися потенційними біосигнатурами — хімічними ознаками, які здатні натякати на існування живих організмів. Але тут є серйозна проблема.
Атмосфера планети не існує у вакуумі. На неї постійно впливає її батьківська зоря: ультрафіолетове випромінювання, спалахи, температура та інші характеристики можуть запускати хімічні реакції, які створюють речовини, схожі на ті, що ми очікуємо побачити через діяльність життя.
Тобто телескоп може зафіксувати цікаву хімічну комбінацію, а ми вирішимо, що знайшли можливий слід біології. Насправді ж причиною може бути сама зоря.
Особливо важливо це для планет, які обертаються навколо активних червоних карликів. Такі зорі можуть поводитися набагато агресивніше за наше Сонце, регулярно випускаючи потужне випромінювання та спалахи.
Тому вчені пропонують змінити сам підхід до пошуку позаземного життя. Не можна розглядати планету окремо від її зорі.
Перед тим як називати певну хімічну речовину потенційною ознакою життя, потрібно набагато краще зрозуміти, яке випромінювання отримує планета та які хімічні процеси воно може запускати в її атмосфері.
Це не означає, що пошуки інопланетного життя були марними. Навпаки — проблема допомагає зробити їх точнішими. У майбутньому астрономам доведеться аналізувати не лише «що є в атмосфері планети», а й «чому воно там з’явилося».
І це може суттєво змінити полювання на інопланетне життя. Адже справжнім відкриттям стане не просто дивний газ у атмосфері далекого світу, а хімічний сигнал, який складно пояснити без участі біології.