Вчені з Колумбійського університету, Нью-Йоркської пресвітеріанської лікарні (NewYork-Presbyterian Hospital), Стенфордського університету та Університету Пенсільванії створили новий тип нейрокомп’ютерного інтерфейсу, який отримав назву BISC (Biological Interface System to Cortex). Система складається з надтонкого кремнієвого чіпа, носимого «ретрансляційного модуля» та спеціалізованого програмного забезпечення. Чіп забезпечує бездротовий зв’язок між мозком і зовнішніми пристроями.
«Більшість систем, що імплантуються, будуються навколо контейнера з електронікою, який займає багато місця в тілі, – пояснює Кен Шепард, професор електротехніки, біомедичної інженерії та неврології Колумбійського університету й один із провідних авторів роботи. – Наш імплант – це окремий чіп, настільки тонкий, що він може ковзати у простір між мозком і черепом, лежачи на поверхні мозку, як шматочок вологого паперу».
Ключовою перевагою BISC є його мініатюрність та висока швидкість передачі даних. Об’єм чіпа становить лише близько 3 мм³, і він містить 65 536 електродів, 1024 канали для одночасного запису та 16 384 канали для стимуляції. «Ретрансляційний модуль», що працює від акумулятора, забезпечує бездротовий зв’язок із чіпом на швидкості 100 Мбіт/с – це у 100 разів швидше, ніж у попередніх бездротових нейрокомп’ютерних інтерфейсів. При цьому модуль використовує протокол Wi-Fi 802.11, що дозволяє під’єднати його до будь-якого комп’ютера.
«BISC перетворює поверхню кори головного мозку на портал, який забезпечує високошвидкісний, мінімально інвазивний зв’язок зі штучним інтелектом та зовнішніми пристроями, – каже Андреас Толіас, професор офтальмології Стенфордського університету та співавтор роботи. – Масштабованість системи відкриває шлях до адаптивних нейропротезів та інтерфейсів мозок–ШІ для лікування багатьох нейропсихічних розладів, таких як епілепсія».
Для комерціалізації розробки Колумбійський та Стенфордський університети заснували компанію Kampto Neurotech, яка займається створенням комерційних версій чіпа для доклінічних досліджень та залученням інвестицій для подальшого розвитку системи. Вчені сподіваються, що в майбутньому такі технології дозволять лікувати хвороби мозку, взаємодіяти з комп’ютерами та покращити взаємодію людини зі штучним інтелектом. Джерело