Рівень вуглекислого газу (CO₂) в атмосфері у 2024 році зріс рекордними темпами, досягнувши нових історичних максимумів, що прирікає планету на ще триваліше підвищення температури. Про це йдеться у новій доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (WMO). У щорічному Бюлетені про парникові гази WMO зазначається, що різке зростання рівня CO₂ спричинене трьома головними чинниками: безперервними викидами від людської діяльності, збільшенням обсягів диму від масштабних лісових пожеж і зменшенням здатності природних «поглиначів» — суші та океану — утримувати вуглець. Це створює небезпечне замкнене коло кліматичних змін.
Бюлетень було оприлюднено напередодні конференції ООН зі зміни клімату (COP 30), яка відбудеться у Белені, Бразилія, у листопаді. Основна мета зустрічі — активізувати дії для уповільнення глобального потепління.
«Підтримка та розширення систем моніторингу парникових газів є критично важливою для таких зусиль», — наголосила координаторка бюлетеня Оксана Тарасова. Звіт WMO є одним із найавторитетніших джерел наукових даних про стан атмосфери і нині виходить уже 21-й рік поспіль.
Викиди CO₂ і зниження ефективності природних поглиначів
Коли бюлетень WMO публікувався вперше у 2004 році, середній річний рівень CO₂ становив 377,1 частини на мільйон (ppm). У 2024 році він зріс до 423,9 ppm. Приблизно половина всього вуглекислого газу, який щороку викидається в атмосферу, залишається там, а решта поглинається екосистемами суші та океанами. Але це поглинання не є постійним. Зі зростанням температури Землі океани втрачають здатність засвоювати CO₂ через зниження його розчинності, а наземні екосистеми страждають від посух і деградації ґрунтів.
Основною причиною рекордного зростання між 2023 і 2024 роками стали масштабні лісові пожежі та зниження поглинання вуглецю сушею й океаном. 2024 рік також став найтеплішим за всю історію спостережень, що посилювалося явищем Ель-Ніньйо. Під час Ель-Ніньйо рослинність висихає, зростає кількість пожеж, і земні поглиначі вуглецю працюють менш ефективно. Саме це сталося в Амазонії та південній частині Африки.
«Є побоювання, що здатність океанів і суші поглинати CO₂ слабшає, — пояснила Оксана Тарасова. — Це означає, що дедалі більша частина вуглекислого газу залишатиметься в атмосфері, прискорюючи глобальне потепління. Тому постійний моніторинг і дослідження цього процесу мають ключове значення».
Сучасні викиди CO₂ впливають не лише на клімат сьогодні — вони продовжуватимуть це робити протягом сотень років, адже вуглекислий газ має надзвичайно довгий життєвий цикл у атмосфері.
Метан і закис азоту
Окрім CO₂, до потепління активно спричиняються й інші парникові гази. Метан (CH₄) становить близько 16% впливу на клімат від усіх довготривалих парникових газів і зберігається в атмосфері приблизно дев’ять років. Приблизно 40% метану надходить із природних джерел, таких як болота, тоді як 60% — від людської діяльності: тваринництва, вирощування рису, видобутку викопного палива, спалювання біомаси та звалищ.
У 2024 році середня глобальна концентрація метану сягнула 1942 частин на мільярд (ppb), що на 166% вище за доіндустріальний рівень (до 1750 року).
Ще одним важливим газом є закис азоту (N₂O), який надходить як із природних джерел, так і внаслідок людської діяльності — використання добрив, спалювання біомаси, промислових процесів. Його середня глобальна концентрація у 2024 році досягла 338,0 ppb, що на 25% більше, ніж у доіндустріальну епоху.