Світ переживає безпрецедентну кризу зникнення льодовиків, і навіть якщо вдасться зупинити глобальне потепління — льодовики все одно можуть втратити до 75 % своєї маси. Це серйозне попередження науковців, які за допомогою супутникових і польових даних фіксують описані масштаби кризи.
Що говорить статистика?
- З 2000 до 2023 року щороку з поверхні зникало в середньому 273 млрд тонн льоду — це еквівалент заповненого озера Констанц щороку.
- Загалом льодовики втратили понад 6,5 трлн тонн льоду, що підняло рівень моря на 18 мм.
- Найвищі щорічні втрати припали на 2023 рік — близько 540 млрд тонн, що на 80 млрд тонн більше за попередні роки.
- З 2012 до 2023 почастішало швидке танення: збільшення темпу втрат на 36 % у порівнянні з попереднім десятиліттям.
Прогнози: що якщо ми не діятимемо?
Згідно з моделями та міжнародними аналізами:
- При температурному підвищенні до +2,7 °C (реалії нинішніх політик) можуть зникнути 75–80 % маси льодовиків до 2100 року.
- Якщо удасться стримати потепління до +1,5 °C, льодовики втратять 25–30 % своєї маси, а 40 % залишаться у найчутливіших регіонах, як Гімалаї, Кавказ і Анди.
- В умовах +2 °C танення катастрофічно вдарить по Альпах, Скандінавії та Північній Америці — ці регіони втратять до 90 – 100 % льоду.
Чому це важливо?
- Підвищення рівня морів
— Льодовики — другий за значущістю чинник у глобальному підвищенні рівня моря після океанічного теплового розширення. - Світові запаси прісної води
— Для ~2 млрд людей льодовики — критичне джерело води в посушливі сезони, особливо в Андах, Центральній Азії та Гімалаях. - Екологічні та соціальні ризики
— Збільшення катастроф на зразок лавин з озер (GLOF), руйнування інфраструктури, нестача води й проблеми з продовольством. - Геополітична напруга
— Водні ресурси з гірських льодовиків можуть посилити конфлікти за їхній контроль у регіонах, залежних від талого потоку.
Як далеко ми зайшли?
- Альпи втратили ~1/3 льоду з 2000 року й до 2050 можуть втратити ще приблизно 33 %, навіть якщо потепління зупиниться.
- Швейцарські льодовики збільшили кількість “дірок у льоду” і стають статичними — непридатними для відновлення навіть при обмеженому потеплінні.
- Гімалайські льодовики, як Yala в Непалі, вважаються “мертвими” — їх виробляють символічні похорони, оскільки маса надто мала для руху.
Що робити?
- Найважливіше — скорочувати CO₂ викиди до рівня, що дозволить зберегти хоча б 25–30 % маси льодовиків (цель +1,5 °C).
- Посилена глобальна моніторингова мережа, особливо в критично вразливих регіонах, — необхідна для прогнозування льодовикових катастроф.
- Необхідні інвестиції в інфраструктуру адаптації — водосховища, попереджувальні системи, зрошення тощо.
Висновок
Годинник танення льодовиків вже відраховує останні хвилини — і кожен рік без рішучих кроків щодо клімату наближає Землю до неповерненої втрати льодовикової спадщини. Навіть якщо зупинити потепління — більшість цих крижаних резервуарів уже не відновляться. Світ має діяти одразу: рівень +1,5 °C — ключ до збереження хоча б частини цих крижаних надр. Інакше нас чекають значні зміни у водному, екологічному та соціальному ландшафті Землі.