Вчені знайшли дивовижні “зморшки життя” у древніх підводних відкладеннях Марокко
Під час експедиції в долину Дадес у Центральному Високому Атласі в Марокко, доктор Роуен Мартіндейл, палеоеколог та геобіолог з Університету Техасу в Остіні, натрапила на щось, що буквально змусило її зупинитися. Разом з колегами, включно зі Стіваном Бодіном з університету Орхус, вона досліджувала стародавні коралові рифові системи, які колись знаходилися під рівнем моря.
Щоб дістатися до рифів, науковцям довелося пройти через товсті шари турбідитів — осадів, утворених підводними потужними потоками мулу та піску. На перший погляд, ці шари виглядали як звичайні рябі піщані відкладення, але Мартіндейл помітила щось дивне: “зморшки” — невеликі горбики та поглиблення на поверхні піщаних шарів, що не мали пояснення серед звичних геологічних процесів.
«Я побачила цю прекрасно рябисту площину і сказала: ‘Стіван, тобі треба подивитися на це — це саме ті самі зморшки’», — пригадує Мартіндейл.
Що таке зморшки життя?
Зморшки — це структури розміром від міліметра до сантиметра, які формуються на піщаних осадах через діяльність мікробних або водоростейних матів. У сучасних умовах вони зазвичай зникають через активність тварин, тому вважаються рідкісними у відкладеннях молодших за 540 мільйонів років.
Проте в турбідитах Мартіндейл вони не мали пояснення: ці шари утворилися на глибині понад 180 метрів під водою, де світло не проникає. Більш того, породи датуються лише 180 мільйонами років, коли морське дно було активно розриваємо тваринами. За всіх правил, зморшки тут не повинні були існувати.
Докази біологічного походження
Наукова група перевірила кожен фрагмент породи, щоб упевнитися, що це справді зморшки, і не просто геологічний збіг. Аналіз показав підвищений вміст вуглецю під текстурами, що свідчить про їх біологічне походження. Крім того, відеоспостереження за морським дном глибоко під фотичною зоною показали, що хемосинтетичні бактерії можуть формувати мати, отримуючи енергію з хімічних реакцій, а не від світла.
Вчені дійшли висновку, що зморшки в турбідитах формуються так:
- Потоки осадів приносять органічні речовини та зменшують кисень у воді.
- У періоди спокою хемосинтетичні бактерії створюють мати на поверхні осаду.
- Наступний потік осадів іноді зберігає ці структури, що й формує характерні зморшки.
Ці результати опубліковано у журналі Geology.
Чому це важливо для дослідження раннього життя
Мартіндейл сподівається, що її відкриття змусить геологів і палеонтологів шукати зморшки не тільки в традиційних прибережних або фотосинтетичних середовищах, а й у глибоководних турбідитах. Це може відкрити нові сторінки у вивченні еволюції мікробного життя на Землі.
«Зморшки — це ключові свідчення раннього розвитку життя. Ігноруючи їх можливу присутність у турбідитах, ми можемо пропустити важливі моменти історії мікробного життя», — пояснює Мартіндейл.
Це відкриття демонструє, що навіть у, здавалося б, несприятливих середовищах, життя завжди знаходить спосіб залишити свій слід — слід, який може пролити світло на таємниці нашої планети.