Приблизно 40-50 тисяч років тому Європу, крім людини розумної, населяли неандертальці. Сліди їх існування, однак, поступово зникають, за різними оцінками, у період від 40 тисяч (впевнені) до 28 тисяч (спірні) років тому, що свідчить про їхнє вимирання. Неандертальців довго вважали не особливо кмітливими, проте результати нового дослідження припускають, що ці древні жителі Землі колекціонували предмети і мали абстрактне мислення.
До 2019 року вважалося, що неандертальці та предки сучасних людей розділилися приблизно 500-600 тисяч років тому. Проте аналіз останків попередників неандертальців, виявлених у Печері кісток (Sima de los Huesos) на півночі Іспанії, показав, що поділ стався близько 800 тисяч років тому.
Тепер ще в одній іспанській печері під назвою Прадо Варгас виявили колекцію морських скам’янілостей, зібрану неандертальцями близько 50 тисяч років тому. Це, на думку авторів нового дослідження, опублікованого в журналі Quaternary, вказує на наявність у неандертальців абстрактного мислення та може призвести до перегляду їх когнітивних здібностей.
Знайдені під час розкопок 15 екземплярів морських скам’янілостей верхньої крейди (його нижня межа датується 100,5 мільйона років тому, а верхня — 66 мільйонів років тому) включають представники сімейств Gryphaeidae, Pectinidae, Cardiidae, Pholadomyidae, Pleurotomariidae. Всі ці скам’янілості, за винятком однієї, яку, ймовірно, застосовували як рубало або ударник (про що свідчить наявність характерних міток), не використовувалися як інструменти або прикраси.
Таку кількість артефактів у печері неандертальців виявили вперше. Раніше такі знахідки були поодинокими. Дослідницька група з Бургоського університету (Іспанія) зазначила, що колекціонування предметів без будь-якої утилітарної цінності вказує на здатність надавати їм особливого символічного та (або) естетичного значення.
«Неандертальці могли збирати ці скам’янілості через їхню незвичайну форму чи рідкість, що свідчить про наявність у них складних когнітивних процесів», — підсумували автори наукової роботи.
Серед причин, через які ці давні жителі планети могли збирати скам’янілості, команда виділила естетичний інтерес (форма та зовнішній вигляд скам’янілостей) символічне чи ритуальне значення (наприклад, для зміцнення соціальних зв’язків) та дитячу активність (у печері знайшли останки дітей, які могли грати та вчитися з ними).
Відкриття доповнює зростаючу кількість доказів складнішої поведінки та мислення неандертальців. Раніше Naked Science розповідав про те, що вони дбали про хворих та літніх людей, створювали витвори мистецтва, застосовували пенциллін та саліцилову кислоту для лікування та знеболювання, а також варили каші з дикого ячменю.
«Неандертальці могли мати здібності до абстрактного мислення, подібні до сучасної людини. Отримані результати відкривають нові перспективи для розуміння їхньої культури та соціальної організації», — підсумували дослідники.
Таким чином, ця археологічна знахідка може свідчити про те, що неандертальці були першими колекціонерами в історії людства і виявляли інтерес до навколишнього світу не лише з утилітарної, а й з естетичної та символічної точок зору.
Comments