Вулканічна активність Антарктиди продовжує вражати наукову спільноту, особливо з відкриттям, що найбільший вулкан континенту почав викидати золотий пил. Антарктида, хоч і відома своїми льодовиками та суворими кліматичними умовами, також є домом для активних вулканів. Більшість із них знаходяться в Західній Антарктиді та на території Землі Марі Берд, де дослідження 2017 року виявило понад сто вулканів. Лише невелика кількість з них активні.
В історичному контексті, виверження вулканів в Антарктиді були рідкісними, але дослідження кернів льоду вказують на те, що в минулому континент зазнавав значних вулканічних подій, що перевершували сучасні виверження.
Серед цих вулканів особливо виділяється гора Еребус – найвищий і найпівденніший активний вулкан на планеті, відомий своїм постійним лавовим озером. Еребус, що був названий на честь давньогрецького бога темряви, здатен викидати валуни розплавленої породи, звані “вулканічними бомбами”.
Одне з найзагадковіших явищ, пов’язаних з Еребусом, – це виділення мікроскопічних частинок золота, які можуть подорожувати на відстань до 1000 кілометрів від вулкана. Цей феномен призводить до викиду приблизно 80 грамів золота щодня.
Золотий пил мандрує далеко. Дослідники Антарктики виявили сліди золота в навколишньому повітрі на відстані до 1000 кілометрів від вулкана.
Гора Еребус стала відомою через трагедію, яка сталася 28 листопада 1979 року, коли літак авіакомпанії Air New Zealand (рейс 901) зазнав катастрофи, врізавшись у схил вулкана, що призвело до загибелі всіх 257 людей на борту.
Цей рейс був частиною туристичної програми авіакомпанії, яка пропонувала 11-годинні екскурсійні перельоти з Окленда до Антарктиди і назад. У той день погода була несприятлива, але рейс все одно відбувся. За даними BBC, капітан Джим Коллінз намагався знизити висоту літака на 610 метрів, описуючи спіраль. Однак, за кілька миттєвостей до 13:00, літак зіткнувся з горою і вибухнув, миттєво забравши життя всіх на борту.
На місці аварії були знайдені фотоапарати пасажирів, які містили знімки, зроблені за лічені секунди до зіткнення. Ці фотографії показали, що видимість була доброю і літак знаходився значно нижче рівня хмар, що спростовує теорію про те, що вулкан був прихований хмарами.
Причиною катастрофи вважається ефект “відбій”, коли льодовий покрив на вулкані став невидимим через рівномірне світло, що ускладнило його розрізнення від навколишнього ландшафту. Пілот помилково прийняв білу поверхню за сніг і лід, а не за схил гори. Після серії судових процесів і суперечок Air New Zealand припинила свої оглядові перельоти над Антарктикою. Джерело