Забруднення мікропластиком зменшує виробництво енергії мікроскопічною істотою, яка знаходиться в прісній воді по всьому світу, показує нове дослідження. Paramecium bursaria містить водорості, які живуть у їхніх клітинах і забезпечують енергію за допомогою фотосинтезу. Нове дослідження, проведене Університетом Ексетера, перевірило, чи серйозне забруднення мікропластиком у воді вплинуло на ці симбіотичні стосунки.
Результати показали зниження чистого фотосинтезу на 50%, що значно впливає на здатність водоростей виробляти енергію та виділяти кисень.
«Взаємозв’язок, який я досліджував, відомий як фотосимбіоз, зазвичай зустрічається як у прісній воді, так і в океанах», — сказав д-р Бен Макін, провідний автор і асоційований науковий співробітник Інституту навколишнього середовища та сталого розвитку в Пенрінському кампусі Ексетера в Корнуоллі.
«Ми знаємо, що зміна клімату може пошкодити фотосимбіотичні відносини, в тому числі в коралах (що призводить до подій «відбілювання»)».
«Недавні дослідження показали, що мікропластик (частинки пластику розміром менше ніж 5 мм) також може перешкоджати фотосимбіозу, але необхідні додаткові дослідження, особливо в прісноводних середовищах існування».
«У цьому дослідженні я вибрав «класичний» приклад фотосимбіозу — Paramecium bursaria зустрічається в прісній воді по всьому світу, і подібні симбіотичні відносини існують в океанах».
Дослідження помістило Paramecium bursaria у воду, забруднену мікропластиком у лабораторії. Рівень забруднення був вищим, ніж зазвичай спостерігається в природному світі, але в деяких місцях його виявили.
«На цьому етапі питання, на яке я хотів відповісти, полягав у тому, чи може серйозне забруднення вплинути на цей важливий зв’язок — і якими можуть бути ці наслідки», — пояснив доктор Макін.
«Це пілотний експеримент, і необхідні додаткові дослідження, щоб перевірити різні концентрації мікропластику, різні види пластику та вплив на різні види».
Висновки не показують, як мікропластик спричинив спостережуваний вплив на фотосимбіоз. Можливо, Paramecium bursaria поглинає частинки пластику та/або хімічні речовини з пластику, що впливають на біологічні процеси. Дослідження відстежувало вплив мікропластику (порівняно з контрольними зразками води без мікропластику) на швидкість росту, щільність симбіонтів (скільки водоростей було в кожному Paramecium bursaria), швидкість метаболізму, швидкість живлення та чистий фотосинтез.
Значно постраждав лише чистий фотосинтез, але це може бути важливим, оскільки він забезпечує організм енергією та підтримує «торгівлю» поживними речовинами, що дозволяє зберегти фотосимбіоз. Вражає те, що цей тип асоціації відповідає за значну частину фотосинтезу в усьому світі — приблизно половина всього фотосинтезу в океані підтримується фотосимбіозом.
«Ці результати можуть викликати занепокоєння щодо важливого внеску фотосимбіозу в первинне виробництво на глобальному рівні», — пояснив доктор Макін. «Мікропластик є широко поширеним забруднювачем, і його вплив на фотосимбіоз, особливо в прісній воді, залишається досить погано охарактеризованим».