Ми знаємо, що мікропластик є всюди – але менш зрозуміло, яку шкоду він може завдавати. Нове дослідження проливає світло на ці потенційні загрози, оцінюючи, що мікропластик може знижувати швидкість фотосинтезу до 18%. Міжнародна команда дослідників проаналізувала дані 157 попередніх досліджень, пов’язаних із впливом пластику на фотосинтез, і за допомогою машинного навчання створила загальну картину для всього світу – а також потенційний вплив на врожайність і продовольчі запаси.
Вплив мікропластику залежав від виду рослин і місця їхнього зростання, проте в середньому зниження швидкості фотосинтезу варіювалося від 7,05% до 12,12% серед наземних рослин, морських водоростей і прісноводних водоростей. Рівень хлорофілу а – пігменту, що є ключовим для фотосинтезу – також знижувався у прісноводних водоростях на 18,25%.
Вплив на продовольче виробництво
Дослідники розрахували втрати у виробництві продовольства, спричинені цим явищем. Від вирощування пшениці в Європі до виробництва кукурудзи у США – наслідки впливу мікропластику виявилися значними.
«Це зменшення, за оцінками, може призвести до щорічної втрати від 109,73 до 360,87 мільйона метричних тонн сільськогосподарської продукції та від 1,05 до 24,33 мільйона метричних тонн морепродуктів», – пишуть дослідники у своїй статті.
Це означає, що в найближчі десятиліття більше людей можуть зіткнутися з нестачею їжі та ключових поживних речовин, якщо забруднення мікропластиком триватиме на нинішньому рівні.
Попередження про глобальну загрозу
Хоча дослідження є ретельним, воно включає певні припущення, оскільки результати екстраполюються з невеликих локальних досліджень на глобальний рівень. Додаткові дослідження необхідні для підтвердження цих прогнозів. Проте висновки дослідження є тривожним сигналом про реальні та руйнівні наслідки забруднення мікропластиком. Адже ріст рослин – це основа майже всіх екосистем на Землі.
«Ці негативні наслідки, ймовірно, поширюються не лише на продовольчу безпеку, а й на загальний стан планети, оскільки фотосинтез є основою не тільки для постачання їжі людям, але й для ключових екологічних функцій», – зазначають дослідники.
Попри загрозливі висновки, є й привід для оптимізму: розуміння масштабу проблеми може спонукати людей та держави до дій. Автори дослідження закликають до активніших заходів для видалення мікропластику з навколишнього середовища і запобігання його подальшому поширенню. Попередні дослідження показали, що мікропластик може проникати в людський організм і досягати найвіддаленіших куточків планети. Ми вже платимо ціну за нашу залежність від пластику, і якщо не буде вжито заходів, наслідки можуть стати ще гіршими.
«Ці висновки підкреслюють нагальну потребу інтегрувати боротьбу із забрудненням пластиком у глобальні ініціативи щодо подолання голоду та забезпечення сталого розвитку», – підсумовують дослідники. Дослідження опубліковане в журналі PNAS.